Рецензія №2436

1978
Щось таке зі списку 1991-2021 із переглядом у 2022-2025. Так, Техаську різанину бензопилкою можна вважати першим справжнім слешером, а сабж - скоріше перший слешер такого собі зрілого розквіту. Я не очікував надприродного, але цілком кіно фундаментальне. Тому те, що ми потім звали кліше (тотальна невмиручість лиходія зокрема), тут було скоріше класичними, але ще не затасканими прийомами мови кіно свого часу. Часу, коли ще не потрібна була тотальна тупість жертв і жанр не став через це виглядати ледь не комедійно (що, забігаючи вперед, почалося в наступній базі жанру П'ятниці 13те - але то було трішки потім). Часу, коли злу в горорі не завжди була потрібна мотивація, а фільми про маніяків ще не остогидли масовому глядачу й не потребували реанімації свіжим поглядом - це все вже 90ті, Крик і далі.
Електронна музика режисера й композитора Джона Карпентера саме тут почала ставати його фірмовою фішкою. Героїня Джеймі Лі Кьортіс також одна з перших сильних дівчат на екрані. Тоді, коли це ще не було мейнстрімом, задовго до чергової хвилі неофемінізму в супергероїці останніх років.
Отже прямий ніби двері - теж не проблема сюжету стрічки, хоча начебто нічого надто закрученого не видно. 8/10