Рецензія №2369

1968
Jill: If you want to, you can lay me over the table and amuse yourself. And even call in your men. Well. No woman ever died from that. When you're finished, all I'll need will be a tub of boiling water, and I'll be exactly what I was before - with just another filthy memory. (с)
Серджо Лєоне - вражаюче геніальний режисер. Навіть умовно гіршій роботі його я би не поставив менше 8/10. А ця навпаки увійшла в топ кращих..
На папері для цього потрібно було й не так багато. Зворушлива історія помсти довжиною майже в життя. Максимальний контраст персонажів. Джейсон Робардс такий сумний і стомлений стріляниною, а Генрі Фонда навпаки палає нездоровим вогнем у очах. Розпаленому на людських душах.. І розбавляє це королівство харизматичних чолов'яг не першої молодості у ті часи ще розквітаюча квіточка Клаудіа Кардіналє. Відносно молодий Чарльз Бронсон тоді зірок з неба не хапав - але він був на своєму місці, а сцена "Гармоніки" з гармонікою взагалі одна з найсильніших у кіно як такому.
Варто своїх рейтингів, на 2022-2025 анітрохи не застаріло. Просто налаштуйтеся (тільки не кваптеся) і насолоджуйтесь цією гірко-солодкою історією. 9/10