Рецензія №2283

«Затура: Космічна пригода» — це реально захоплива, динамічна та неймовірно затишна сімейна фантастика 2005 року, яка є духовним спадкоємцем «Джуманджі», але переносить усю небезпечну гру в нескінченні космічні глибини. За сюжетом, двоє братів, які постійно чубляться, залишаються під наглядом старшої сестри і знаходять у підвалі стару металеву настільну гру під назвою «Затура». Щойно вони роблять перший хід, їхній будинок буквально відривається від землі й злітає просто у відкритий космос, а кожен новий витягнутий хід приносить нові випробування: від метеоритного дощу до агресивних іншопланетян-зорганів.

Фільм підкуповує своєю неймовірною атмосферою справжньої пригодницької казки з нульових, де все побудовано на практичних спецефектах, крутих макетах та щирій динаміці стосунків між героями. Зовсім юні Джош Гатчерсон і Джона Бобік грають напрочуд живо й органічно, а поява дорослого астронавта додає історії додаткової таємничості та драматизму. Режисер Джон Фавро блискуче тримає темп, не даючи глядачеві нудьгувати ні на хвилину, чудово поєднуючи дитячий гумор, справжню небезпеку та важливі уроки про сімейні цінності.

Це ідеальне, яскраве й пригодницьке кіно для вечора, яке повертає в дитинство та дарує щире відчуття дива. Після перегляду залишається теплий присмак ностальгії та розуміння того, що навіть найгірший брат часом може стати твоїм найкращим рятівником у відкритому космосі.