Рецензія №2268

(1994)
Колись давно я бачив, що Брюс Уілліс продемонстрував "молодшого" у Кольорі ночі (1994). Еротика у кіно інших жанрів якось влетіла і ось ми подивилися (до речі, вже вдруге беремо на двох фільм, де міцний горішок грає психоаналітика після Шостого чуття). Виявився кремезний трілер/детектив з багаторазовим паруванням. Ленс Генріксен зіграв дуже традиційного літнього чоловіка, Дуріф Бред - педантичного юриста із психічним порушенням на цифрах (нажаль, у деяких рисах тут і впізнав себе).
Акторська гра, сюжет на високому рівні. Категорично не згоден з "малиною". 8/10.