Рецензія №2260

(1995)
Я почув про екранізацію Стівена Кінга Лангольєри ще малим, коли це було новинкою. Тоді зубасті кулі лякали мене до всирачки. Отож, коли ми знову прийшли дивитися кіно за книгою короля жахів, очікували саме на них. Отримали повільний (близько 3 годин завдовжки) фантастичний трілер з міцним саспенсом. Що казати зараз, графіка зруйнувала цю екранізацію. Поява так довго (більшу частину стрічки) очікуваних антагоністів навіть не те щоби насмішила.. вони поїбінські навіть і для 1995 року виходу. Пишуть, посіли почесне 20 із 50 місце у списку найгірших спецефектів у історії кінематографу. А ось акторська гра на високому рівні. Навіть із негучними іменами акторський склад заслуговує на визнання, бо їм віриш. Вусача бачив у декількох фільмах свого часу.
У мене виникла паралель асоціативна із Зубастиками. Але вони милі й там вочевидь комедія жахів. А тут якась невідома йобана хуйня. Гадаю, Стівен мав невдалий рейс на літаку як варіант натхнення на такий сюжет. 5/10.