Рецензія №2045

1992)
англ. Candyman — американський фільм жахів.. от не знав, чи треба перекласти його як цукеркового чоловіка, чи й так добре? Наступне кіно марафону. Зрозумів, що сирний чоловік із містера Піклза вочевидь пародія на "солоденького". Попередню екранізацію циклу книг в українському перекладі не знайшов.
Хоча Клайв Баркер і не є режисером цієї стрічки, його тінь стоїть за проектом, а в гарному сенсі огидний почерк простежується ще з Hellraiser. Чи можна його назвати європейським Стівеном Кінгом? І так, і ні. З одного боку, обидва знані майстри горору літератури, чиї твори роблять погоду в кінематографу. З іншої, знайома мені частка творчості американця торкається іншої проблематики не вочевидь.
Фільм опинився глибше, 🔪 черговий слешер про вибагливі жорстокі вбивства. Крізь них розкривається не тільки страх білих помсти чорних за часи рабства. Ще й расові непорозуміння та проблеми гетто на додаток. Градус безглуздості поведінки жертв достатньо низький, хоча і наявний. Акторський ансамбль грає природньо. Вірджинія Медсен у центрі доводить, що відсутність її виходу до а листа пов'язана скоріше з вадами промоушену чи незрозумілому мені програшу в конкуренції з Шерон Стоун. Порадував кровосісьний фансервіс. Лиходій Тоні Тодда канонічний і з харизмою, а візуальний стиль на високому рівні. Сюжет загалом також пристойний, хоча і не позбавлений наївності та прямолінійності. Важливо, що деякі оберти дивують і підтримують напругу щодо продовження розвитку подій. Цікаво, що буде далі в парі сікуелів. Може й трішечки натягнуті, але все ж 8/10