Рецензія №2027

2003)
Бондіана - незліченне джерело як оригінального контенту, так і офіційних та неофіційних пародій. Супер агентами вже були гламурні кралі (янголи Чарлі), діти (Шпигунів), собаки (Секретні матеріали шпигунів) і дорослий придурок (Інгліш Джонні того ж року). Прийшла черга й підлітка..
Офіційно перша частина дилогії не знаходилася у старому списку, але згадка була ще з часів його формування, звідти й проскочило в чергу з випередженням. Насправді мої скромні очікування були дещо перевищені. Так, дуже багато маячні. Проте періодично справді смішно. Ну і лінія з проблемами у зв'язках із протилежною статтю та намаганнями ЦРУ провести курс пікапу хоч і також крінжова, проте особисто знайшла відгук у моїй душі. Гіларі Дафф (плутаю з Патрісією та Келлі Кларксон) ідеально мила, хоч і на вигляд старше однолітка свого екранного. Арнольд Вослу майже не менш зловісний, ніж у рімейку Мумії межі тисячоліть, а от Єн Макшейн перебрав автозасмаги. Прізвище вченого Коннорс вважати відсилкою до Пітера Паркера? Гадаю, що так. Бадьора й рівна динаміка. 7/10