Рецензія №2009

Оповідь лицаря (2001)
У прокаті відома як історія. Потрапило до старого списку за Гітом Леджером. Обрала ма проміж О де ж ти, брате; Балу монстрів, Дітей шпигунів та планети Ка-пекс.
Перше, що кидається в очі, а точніше вуха - це сучасний саундтрек у середньовічних декораціях. В процесі перегляду до цього звикаєш і комедійній частини фільму такий підхід не суперечить. Головним плюсом історії є те, що вона майже не просідає (окрім короткої частки в середині). Драматична лінія також міцна, хоча загалом я очікував на серйозніший тон оповідання. Виконавець головної ролі гроє дуже розкуто і невимушено. Пол Беттані також нарешті повністю розкрився в моїх очах. Кінематографічні перебільшення присутні суттєві та у великих кількостях, але це ж легенда. Тому вони стрічку не паплюжать. І до речі, прототипів історії знайшов більше, ніж тільки очевидний Чорний принц. Персонажі вищезазначених акторів також засновані на реальних особах і навіть у головному не надто змінені, хоча звісно багато деталей перероблено у суто художньому стилі. Знайома з касту також Лора Фрейзер, що грала кохання усього життя Казанови у британському мінісеріалі 2005 (тут з темнішими очима і на другому плані). Щільно показано культуру турнірів, дуже багато списів зламано. 8/10