Рецензія №2002

Ліло і Стіч (2002)
Мультфільм знайомий давно і бачений фрагментарно по телевізору давно. Асоціюється з візитом до хрещеної та молодшого кузена в Бендерах. Тендер із мамою йшов між Корпорацією монстрів та вже бачених нею в пошуках Немо.
Анімаційна робота режисерів і сценаристів Діна ДеБлуа (Як приборкати дракона) і Сандерса Кріса (Дикий робот, сімейка Крудсів) на потужностях Walt Disney motion pictures витримує рівновагу між екшеном та їжею для роздумів. Попри дитячий рейтинг, є теми, що відгукуються і в дорослих. Головні людські персонажі стикаються з необхідністю бути зріліше, ніж вони є. Непогано вписався й саундтрек переважно з Елвіса Преслі та декількох пісень гавайців (і взагалі культура їх розкривається потрохи для не місцевих). Жанрово - фантастична зворушлива мелодрама (частково ідеї могли піти з Іншопланетянина Спілберга) з періодично легким комедійним вайбом (тут вже вплив скоріше від Зубастиків та Людей у чорному). Серед касту озвучування в оригіналі знайома Тіа Каррере (розбірки у малому Токіо, світ Уейна, Правдива брехня) та Вінг Реймс (навіть зовнішньо персонаж на нього схожий). Показали фрагмент чорно-білого фільму про велетенських павуків, але не знайшов, який. 8/10