Рецензія №1991

Оldboy/випускник (2003)
"смійся, і світ увесь буде сміятися з тобою; плач - і плакатимеш на самоті" (с)
Насправді - Однокласник. Починали дивитися ще колишньою у 2017, закінчив сам у 2025 - ні, ну це рекорд.
Уф. Режисер Пак Чхан Ук зняв ну дуже вражаюче кіно. Навіть коли багато бачив різного, рівень жорстокості все ще один із найзначніших та викликає емоції навіть при затертих щільними переглядами рецепторах. Те саме зазначаю і про дуже виразну акторську гру виконавця головної ролі Чхве Мін Сік. На другому плані Ю Чі Тхе та Кан Хе Чжон від нього не відстають. Сама історія по собі дуже зворушлива, хоча бійка у середині й сповнена однієї великої гіперболізації, але дуже стильно знято збоку. Окремої подяки заслуговує композитор Чо Єн Ук із вальсом, що звучить упродовж стрічки декілька разів і у фіналі запам'ятовується. Музика, що змушує душу згорнутися і розгорнутися. Є сцена, що викликає справедливе обурення людей за гуманне ставлення до тварин. І що дико, це корейська традиція, а не просто художній задум автора. Сценарист Лім Чхун Хен накинув справді цікавих поворотів. Поруч із Леоном і Хоробрим серцем - дуже вартий і важкий фільм, який сильно вразить і наврядчи ви захочете його передивлятись. Художній прийом ультра насильства під класичну музику знайомий ще за Механічним апельсином Кубріка, проте певно має свій сенс тут і шарм. 9/10!