Рецензія №1950

Вторгнення смерті (2011)
В українському прокаті більше відомий калькою з англійської назви Рейд (індонез. Serbuan maut дослівно). Потрапив до списку минулоріч від батька, наявність продовження підвищила пріоритет.
Завдяки цьому фільму знайшов на IMDB жанр gun-fu. Означає, що буде і стрілянина з вогнепалів (це Джону Ву привіт), і бойові мистецтва далекого сходу. І все це дуже інтенсивно. В принципі, добре характеризує головну тему цієї рецензії. Стрічка на початку мала значний потенціал як відносно реалістичний бойовик про суворі будні бійців спеціального призначення, але потім просіла до "армії однієї людини" із ворогами, що не використовують численну перевагу, атакуючи протагоніста по черзі. Та і поведінка одного із потужніших лиходіїв у виконанні лютого Яяна Рух'яна дещо протирічить логіці сюжету. Як би то не було, це переважно компенсується високою динамікою та деякими справді оригінальними рішеннями типу стану контузії. Періодично саспенс як у трилері, а камера іноді трясеться. Іко Ювайсу дещо бракує харизми, хоча рівень бійок демонструє високий (але на відміну від стандарту Джекі Чан з дублером). За цим показником цікавіше виглядає Джо Таслім із Форсажу-6 у ролі другого плану. Приємна несподіванка - музика Майка Шиноди, що стає остаточно зрозуміло під час титрів. Попри невеликий на свій час бюджет у 1,1 млн $, творці вивели на екрани дуже пристойну картину та звук (другим, особливо гарним для сприйняття балансом реплік, пострілів та вибухів можуть похвалитися зовсім небагато і американських фільмів з бюджетами у десятки та сотні мільйонів). Тому все ж 7/10