Рецензія №1944

Спокійно собі стирчав у списку 2013-2021 скоріше всього за Джейсоном Судейкісом, що в оригіналі озвучував божевільного вченого. Мама обрала на двох.
Кріс Уедж до того встиг створити достатньо гучний Льодовиковий період і продовження. І стосовно швидкості екшену цей мультиплікаційний фільм перевищує найвідомішу франшизу свого творця. Може в дусі часу. Вільна екранізація книжки демонструє захоплюючі фентезійні пригоди про "потраплянку". Приблизно подібним чином західний фольклор і уявляв собі ельфів до виходу на сцену Джона Рональда Руела Толкієна. Дуже символічно було назвати Оззі старого мопсика, що вкусив кажана - в принципі пряме посилання (спочивай з миром, принц темряви). Музика Денні Ельфмана приблизно символізує, а серед співаків тут відмітився Пітбуль в озвучуванні жаби. Серед фахівців, що спеціалізуються саме на роботі голосом - Джон ДіМаджіо, відомий за роботом Бендером із Футурами (але тут я не зрозумів, кого). Ідея "мікрокосмосу" хоча і не нова з часів Гулівера й асоціювалася в мене з Люба, я зменшив дітей, проте польоти на горобцях ну дуже милі. Серед інших акторів озвучення - чимось навіть схожа на свою героїню Бейонсе (опізнав до титрів), Колін Фарелл, фронтмен Aerosmith Стівен Тайлер і чарівний Крістоф Уальц (як лиходій звісно). Як щодо менш відомих мені, але ключових у сценарії - зірка Голодних ігор молодий Джош Гатчерсон (міст у Терабітію) і Аманда Сайфред (Мама міа, Круті дівчата, тіло Дженніфер та друга частина Теда). 8/10