Рецензія №1943

Завершує челендж Панкова містично-психоделічний трілер про помсту з елементами трешу, сплетерів і навіть слешеру. Гарний вибір акторки на головну роль. Її гротескна зовнішність пасує середовищу фільму. До речі, режисер Панос Косматос є сином Джорджа Пана, відомого за зйомками "Кобри" зі Сталоне). Кіно максимально спостережне і атмосферне та повільне на початку і трохи далі. Сцена обробки головної героїні моторошна спочатку, а потім дуже гіпнотична, я відчув неслабкий транс навіть без прийому психоделіків. Друга половина стрічки повна художніх перебільшень (насправді, вельми значних - автор певно увійшов до угару). Вже підстаркуватий, але все ще кремезний Ніколас Коппола-Кейдж робить речі дещо поза межею реальності, як і перший гурт його супротивників. Радий був побачити у епізоді постарілого і схудлого брутала 80х Біла Дьюка. Трясця, дід одноліток моєї бабці та Роберта де Ніро, йому було під 80 на момент виходу фільму - так тримати, старий! Є деяке враження категорії Б в цілому. Маловідомі переважно британські актори переконливі у образах сектантів (мені як виконавцю подібного у недороблених "Найміцніших спайсах на півдні" Андрія "Шиза" Крилова це близько). До речі, фінансово стрічка провалилася у прокаті десь у 6 разів, але отримала безліч номінацій і 1 нагороду. Дякую за рекомендацію. Музика King Crimson спочатку та стоунер під кінець довершують моноліт роботи. 7/10.