Рецензія №1922

1961)
яп. 用心棒, ようじんぼう, йодзімбо — фільм, знятий режисером Куросавою Акірою. На 1 березня 2024 року фільм займав 153-тю позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb. Той випадок, де цілий візок причин подивитися кіно. Крім зазначених вище, це офіційний голлівудський рімейк 90х (власне під час перегляду його Кіровим я "підняв", дякую) і продовження від найфундаментальнішого режисера Японії (що зняв і першу частину). Але найголовніше - прімісінький вплив на першу частину "Доларової трилогії".
Можна побачити дивну суміш театральності в манері кабукі з переграванням деяких старих акторів із високим реалізмом стосовно сірої моралі багатьох людей. Хитросплетіння переходів між боками вдаються чимось із нуаром спільним. Це і притча про легендарного воїна, і люстерко людських вад водночас. Тосіро Міфуне грає дуже спокійно й це робить його персонажа вельми крутим. Використано саспенс на вулицях містечка напередодні бою. Наявні харизматичний антагоніст із вогнепалом (єдиний там) і яскраві другорядні (один товстий , коміксово лихий і з монобрлв'ю, інший виглядає ніби акромегал) персонажі. Леоне мав на чому будувати свій стиль. Може трохи натягнуті, але все ж 9/10