Рецензія №1840

Спробу додати пального 90м продовжує фільм Джекі Чана. От ви знали, що має рімейк 2015 (де він обмежився продакшеном)? Дякуючи англопедії, нещодавно дізнався.
Це був час мабуть фінального розквіту Чена Ганшеня. Знову на тему елітного військового загону, надзвичайно динамічно та з фірмовим кривлянням проміж бійками. Мабуть, попри деяку танцівничисть, усе ще один із найвищих рівней постановки їх у кіно. Цього разу стрічка зайшла на територію шпигунського трилеру (можливо вплив Місії нездійсненної), при чому рівень витримано непогано. Без наївнощів звісно теж не обійшлося. Сцена зі звільненням у наручниках на стільці могла натхнути подібну в янголах Чарлі, але виконавець головної ролі входить в десь 5 людей світу, хто викликає довіру навіть у настільки надзвичайній ситуації (виконання Дрю Беррімор - відвертий угар сценаристів). 7/10