Рецензія №1832

Падіння (1993)
Falling down - падаючи вниз. Прокатники переклали як Із мене досить. Їх назва далека від оригіналу, але теж торкається сюжету, а ще однойменна з фільмом 2002 за участю Дженніфер Лопес. Далі режисером Джоелом Шумахером 90х зі знайомими акторами.
Майкл Дуглас був суперзіркою таблоїдів мого дитинства, проте які фільми з ним я пригадаю крім Базового інстинкту? Мабуть хіба що Уолл-стріт Олівера Стоуна чи Роман із каменем Роберта Земекіса. Власне тут я побачив насправді високий рівень виконання. З його ж словами про справді оригінальний сценарій стрічки я погоджуюся. До речі, вже вдруге з Коматозників режисерові вдається з таким попрацювати. Приємно було побачити й старіючого Роберта Дювалля. Еталон трилеру, що тримає в напрузі незважаючи на деякі умовнощі сюжету. Головний герой максимально непередбачуваний, на відміну від загальної ідеї драматичної розв'язки (а ось її деталі до самого кінця хвилюють). 8/10