Рецензія №1826

Фільм привернув увагу відносно нещодавно через топ 250 імдб. І як об'єкт пародії у Жахливому кіно. Але остаточно - за Кевіном Спейсі через його роль у Шумахера. Тут актор мабуть зіграв загалом свою найкращу (безумовно з тих, що я дивився). Насправді деякі деталі я не вловив, але хоча би головні оберти сюжету.
-візьміть©
Невеликим бонусом ще було те, що назва є фактично цитатою з Касабланки.
Попри відносно прісний розвиток подій, детективна лінія дійсно вражає. Так, вона грішить характерною для постнуару надзвичайною заплутаністю, але головний сенс абсолютно зрозумілий крім деталей. А оберт наприкінці справді несподіваний. Гебріел Бірн (перехрестя Міллера) здається трохи однотипним, проте тут він ідеально у своєму типажі. Зірка 90х Кевін Поллак (Усі 9 ярдів, Гарчливі старигани) просто колоритний і несе якусь таку італійську атмосферу. Чергового Болдуїна Стівена сплутав з іншим рудим бородачем Демієном Льюїсом із Dreamcatcher за Кінгом. Впевнені 8/10