Рецензія №1790

Формально фільм не вважається комедією жахів, хоча фактично нею є. Ну важко сприймати абсолютно серйозно ляльку-вбивцю розміром з дитину.
Проте свої задачі трілеру кіно виконує саспенсом, а виходячи з харизми лиходія та кількості жертв є слешером (і можливо першим трохи альтернативним ще до Крику, але коли класику жанру вже зняли). Дуріф Бред насправді вправний лиходій і як звичайний актор, і як озвучування. Чоловік Сьюзан Серендон Кріс нормально втілив детектива і портретно нагадав мені значно молодшого Марка Руффало. Головний молодець - малий Алекс Вінсент, який і далі грав у цій популярній франшизі. Стрічка починається дуже ванільно в гарному сенсі та нагадує дитинство рекламою іграшок по телебаченню. Сюжет жвавий та вміло балансує на межі маячні, але заступає за неї не дуже часто. Кетрін Гікс емоційно втілила королеву крика. Графіка хоч і застаріла зараз, але для свого часу нормальна, особливо для не те щоби величезного кошторису в 9 млн. $. Прикольний омаж відомій сцені Сяйва. 6/10