Рецензія №1767

Проєкт «А» (1983)
Відкопав класичне кіно із Джекі Чаном (пишуть, і як режисер, що в даному разі справедливо і про Само Гуна) максимально колоритного періоду гонконгського. Коперсаючись у старому списку, спочатку гадав дивитися другі Обладунки бога.
У наявності все, за що глядачі любили цю категорію фільмів. Фірмові трюки, гіпетрофійоване кривляння обличчям (ну, звісно легке відносно майбутнього на ті часи Джима Керрі), надзвичайна динаміка, невдалі кадри у фінальних титрах і обов'язково гучна підзвучка ударів. Деяким чином кіно звісно наївне. Неочікуваною була військова сатира (хоча елемент пропаганди одночасно вбачаю теж) і антагонізм проміж ВМФ та поліцією. Єна Біяо ледве пригадую у Закусочній на колесах (де начебто був антагоністом, змалку вже погано пам'ятаю), тут скоріше антигерой. Тайванець Дік Уей - вельми харизматичний злодій. Рівень реалізму стрічки ближче до комедії. 7/10