Рецензія №1738

Виманювання грошей (1973)
У прямому сенсі - Жало. А в прокаті фільм відомий під назвою Афера. Через неї він і потрапив колись давно до списку. Ще на VHS малим дивився іншу прокатну версію цієї назви - Confidence (2003), яка теж перекладається іншим чином, а саме впевненість. І ще дещо. Пізніший фільм жодним чином не рімейк, хоча суть обох стрічок вивіски передають.
І це нечастий та щирий випадок моєї незгоди з більшістю глядачів і критиків у сторону пониження. Топ-250 імдб, декілька Оскарів.. для мене якось феноменально. Той випадок, де кіно мабуть застаріло. Так, це розумний заплутаний детектив із незначною кількістю перебільшень, виконаний у декораціях та костюмах (з нагородою згоден хіба що за них і можливо монтаж) 1936. Але відносно нудний, важкуватий для перегляду (увага постійно слабшає та є потреба у частій перемотці назад аби не прогавити важливі деталі). Головне тріо акторів грає пристойно, при чому за здібностями другий план Пола Ньюмана й антагоніст Роберта Шоу незначно переважають носія типового для Голлівуду обличчя протагоніста Роберта Редфорда (потім на нього буде схожий чимось Бред Пітт, може щелепою). Знаменитий регтайм (дійду скоро може і до фільму з цією назвою) на початку і в кінці знайомий (тут Оскар за музику теж доречний). Фінал трохи витяг до позитивної оцінки. Але якщо вам не подобаються екранізації накшалт Леонарда Елмора Дістати коротуна чи Джекі Браун, раджу пройти повз. На мене - скриплячі й натягнуті 7/10