Рецензія №1681

Забагато щось було 2020х. Тому вдався до їх першочергових конкурентів особистого перегляду - 50х. Вже не пам'ятаю, як потрапило до старого списку - за виконавцем головної ролі або популярним інді гуртом нульових black rebel motorcycle club (назву взято з аналогічного відображеного в цій стрічці).
Впливове кіно. Так, трішки занижений голлівудський реалізм. Але геній Марлона Брандо виблискує на повну. Його альфовий герой справді непередбачуваний. Та і брутальний Лі Марвін у другому плані для мене нарешті розкрився у першу чергу як актор, а не тільки виконавець амплуа суворих військових (Брудна дюжина, загін Дельта), ким він і був під час Другої світової війни. В лічені 1.18 встигає розгорнутися тоді ще зовсім новітня субкультурна драма із добрячим розкриттям персонажів. Оcь що може бути при скупченні чоловіків, хто не знайшли більш конструктивний спосіб сублімації високого тестостерону. 9/10