Рецензія №1672

Епічна майже 4годинна мелодрама про життя до і після громадянської війни США. Екранізація роману має в принципі оригінальну ідею розповіді з позиції переможеного півдня. Звісно, з неї витікає і олюднення плантаторів та додача вдоволених своїм положенням негрів. Молода Вівьєн Лі зі своїм першим Оскаром тоді виглядала краще, а грала гірше за свій трамвай Бажання (в принципі, як і більшість акторок взагалі). Як би то не було, незважаючи на періодично награні ридання, потенціал продемонструвала. Військово-драматична лінія дуже потужна і добре показано зростання та розкриття головної героїні від примхливої тупої піхви до сильної і майже незалежної жінки, що трохи випереджає свої часи. Проте, нажаль, друга половина ближче до кінця скочується у "мило". Фінал трохи виправляє враження, але майбутньому кінематографу довелося засвоїти урок: іноді треба поступатися повнотою слідкування літературному першоджерелу на користь сприйняттю глядачів. Реалізм звісно в дусі старого Голлівуду свого часу. Гейбл Кларк у одній з головних ролей вельми харизматичний. Із відносно знайомих відмітився Супермен-1951 Джордж Рівз. До речі, улюблена стрічка головної героїні Турбулентності. 8/10