Рецензія №1669

Про цей фільм чув ще вже й не пам'ятаю, наскільки давно.
Франція тих часів поступово ставала флагманом фільмів плаща і шпаги. На хвилі успіху старих Фанфан тюльпанів та його першого рімейку 50х (тут у колоритного і надзвичайно свіжого на свої роки вусача Ноеля Роквера дещо менша роль) тема цієї рецензії продовжує традицію. Легка, нереалістично-комедійна манера оповіді пригод. Молодий і ще не настільки брутальний Жан Поль Бельмондо втілив щось накшталт адаптованої варіації Робін Гуда. Специфіка французів проявляється у різкій критиці військової справи сатиричного характеру. Зі знайомих акторів Жан Рошфор (Високий блондин у чорному черевику). Найдивніше - перехід стрічки до драматизму в другій половині, але так воно навіть серйозніше виглядає. По виконанню Клаудії Кардіналє - нічого надзвичайного, проте жвавенько. 7/10