Рецензія №1668

В списку був як давно, так і офіційно. Із мінімум середини десятих, коли я чомусь вирішив подивитися значно пізнішу британську варіацію на цю тему Absolutely Anything із Пегом Саймоном (і яка, як виявилося, є рімейком фільму тридцятих за Гербертом Уеллсом). Продовження в обличчі Евана (одна з перших появ майбутнього 40річного незайманого Стіва Карелла) звісно нарешті підняло пріоритет.
І це приклад більш плідної співпраці режисера Тома Шедіяка з Джимом Керрі (грає на максималках). Комедійно переважно несмішний (але й відносно ненав'язливий), а от мелодраматично достатньо непоганий (серйозніше за очікуване, така собі перехідна ланка до драми). Не без маячні з емоційними перебільшеннями, але є для роздумів їжа. Чимось це все перегукнуло кіно з Кліком. Воно сповнене сатири - зокрема пародійний фрагмент на брудного Гаррі (недарма виконавець головної ролі займався перекривлянням Клінта Іствуда завчасно), дісталося й біблійній тематиці, й навіть амплуа Моргана Фрімана сповнене самоїронії якоїсь. Роль Дженніфер Еністон зараз виглядає ніби артефакт старих часів, що відокремлюють стрічки неповісткових часів. Дещо суворі й дуже певні 7/10