Рецензія №1656

А ось де, як на мене, другий кращий фільм братів Коенів (режисура Джоела, як і переважно) після великого Лебовськи! Знову старий список і мінімарафон творчістю "двоголового режисера".
Перше, що вигідно вирізняє стрічку на тлі більшості робіт родичів, це інтелектуальність. Звісно дурнуваті комедійні фрагменти теж присутні, але вони скоріше розбавляють, а головне тут скоріше розкриття теми творчих пошуків, їх періодичної важкості. Джон Туртурро як зовні підходить під єврея, так і манерою виконання переконує в цьому глядачів (навіть і тих, кому відомо про його інше походження). Безумовно входить у топ його ролей. Джон Гудмен, як на мене дещо переграє (крім фіналу мабуть). Проте дружня хімія між їхніми такими різними персонажами прекрасна. Розвинений сюрреалізм робить кіно мабуть в найбільшій мірі артгаузною роботою братів. Безумовно стрічка на любителя й не для всіх, але мені зайшла. Тінь від комара на лобі головного героя з обкладинки фільму сприймав чомусь як павука і увесь перегляд чекав на його появу. 9/10