Рецензія №1364

Фільм показує, як усе починалось — історію Фуріози до подій «Дороги гніву». Маленьку дівчину викрадають із зеленого краю, і з того моменту її життя стає боротьбою за виживання.

Аня Тейлор-Джой у ролі Фуріози виглядає сильно й холодно, без зайвих слів, але кожен її погляд каже більше, ніж діалоги. Кріс Гемсворт — повна протилежність: скажений, харизматичний і непередбачуваний.

Світ знову шалений: пустеля, бруд, бензин, рев моторів і вибухи. Але тут трохи менше безумства й більше історії. Джордж Міллер усе ще тримає стиль — кожен кадр як картина.

Фільм довший і спокійніший за «Дорогу гніву», зате дає зрозуміти, хто така Фуріоза і що зробило її такою.

«Фуріоза» — це не просто продовження, а окрема історія про втрату, помсту і виживання. Менше драйву, більше змісту, але дух «Шаленого Макса» нікуди не зник.