Рецензія №1344

І шо..? Шо з того? Посередня, нецікава історія. Фільм не спонукав мене ні плакати ні сміятися ні напружуватися.
(Далі спойлери)
Головна героїня звичайнісінька людина, нічого особливого в ній немає і ніяких значних змін протягом сюжету з нею не відбувається, чому це має бути цікаво?
По суті проста дівчинка що вважає себе особливою ламається від звичайних буденних речей, у неї навіть ніякої трагедії не було. Лише спроба самогубства під приводом "мені було сумно і погано". Ну гаразд, вона потрапляє в клініку, бачить справді хворих людей і на їх фоні усвідомлює що в неї все впорядку. От і все. Драмою непахне.
Взагалі поведінка Сюзанни викликає обурення. Вона не робить нічого, просто пливе за течією, а тим часом чоловіки, з якими вона просто бавиться, зізнаються їй в коханні, готові заради неї починати нове життя, втрачати роботу (ну і сім'ю як у випадку з придурком професором). Тобто через неї страждають люди, а вона навіть ні за ким не сохне ні за ким не сумує.
А от Ліса справді крута, вона рішуча і відверта правдорубка, ще й стильна і з добрим почуттям гумору. Вона не скиглить, вона бере те що хоче. Але під кінець фільму її намагалися показати дещо негативно, хоча вона була найпритомнішим персонажем у фільмі. І я взагалі не повірив коли вона розревілася від слів Сюзани. Не може такого бути щоб така матьора дівка повелася на ці банальні соплі. Не повірив я.
Ну а Сюзана взагалі те ще гівно. Рік в психушці для цієї дівчики був найцікавішим що було в її житті, вона знайшла вірних друзів, а в кінці просто зрадила їх, це було настільки лицемірно, казати таке за їх спинами... Ліса вчила її чесності та відвертості, але Сюзанна виявилася просто слабкою і обрала банальне "спасіння" щоб встигнути додому до дня подяки. Чому вона не казала подругам те що справді про них думала? Мабуть боялася правди і не хотіла робити їм боляче. Це огидно. Можливо, будучи з ними відвертою, дівчатам вдалося б допомогти, але вона обрала лише власний порятунок, забивши на "їбанутих" подружок. "я ж виявляється нормальна, мені так сказали, то нашо тут стирчати з прибацаними..." Короче обери життя, обери роботу і тд.
Не ображайтеся будь ласка, але ті хто в захваті від стрічки бо побачили в Сюзані себе, просто інфантильні.
Чомусь повчитися можна хіба що у Ліси, і Сюзанні пощастило що така людина їй трапилася, проте користі вона з цього не винесла, так і лишилась нормісом.
Короче слабувато і пріснувато. Хоча навіть така простувата стрічка ще той шедевр порівняно з тим що знімають зараз, уявіть собі рімейк цього фільму, це був би мегакрінж.