Рецензія №1101

Фільм наче й цікавий, але відчувається, що щось не дотиснули. Ідея з листівками — крута, сама тема серійних вбивств по Європі — інтригує. Але чим далі дивишся, тим більше розумієш: потенціал був більший, ніж те, що в результаті вийшло.

Джеффрі Дін Морган старається, видно, що не просто "відробляє роль", а справді вживається в батька, який шукає правду про смерть доньки. Але навколо нього сюжет починає розсипатися. Інтрига є, але якась притишена. Місцями просто розказують те, що мали б показати. А кінець — ну, такий собі, ніби поспішали завершити.

Є кілька моментів, які реально тримають у напрузі. Європейська атмосфера додає особливого відтінку, і сама ідея з "естетичними" вбивствами зачіпає. Але не вистачає глибини — ні в мотиваціях, ні в розслідуванні.

«The Postcard Killings» — не найгірший трилер, але не запам’ятається надовго. Можна подивитися на один раз, особливо якщо любиш детективи, але чогось особливого не чекай.