Всі частини Затоічі українською

«Затоічі» — одна з найвідоміших і найдовших серій у японському кінематографі. Головний герой, Сліпий Ічі, вперше з’явився на екрані у 1962 році у фільмі "Повість про Затоічі", створеному сценаристом Каном Шімоідзукою та втіленому актором Шінтаро Кацу, який залишався у ролі майже три десятиліття і навіть сам режисував деякі частини. Ічі здається простим сліпим масажистом і азартним гравцем у дайсу, але насправді він — геніальний майстер меча, який захищає слабких і карає зло, використовуючи катану, приховану в палиці.

Сюжети фільмів поєднують драму, бойові мистецтва та гумор: Затоічі подорожує селами Японії епохи Едо, стикається з корумпованими самураями, якудзою та гнобителями простих людей. Серія торкається тем честі, справедливості та соціальної нерівності, а сам герой став архетипом японського «антигероя», який завжди стоїть на боці слабких.
З 1962 по 1989 рік вийшло 26 повнометражних фільмів, а також телесеріал на понад 100 епізодів (1974–1979). У 2003 році режисер і актор Такеші Кітано створив стильний ребут Затоічі, який здобув міжнародне визнання та «Срібного лева» на Венеційському кінофестивалі. Пізніше виходили й інші спроби відродження серії, зокрема фільм Ічі (2008), де головною героїнею стала сліпа жінка-мечниця, що продовжує традицію.

Цікаво, що серія Затоічі вплинула на світовий кінематограф: її стиль і динамічні короткі бої надихали західні бойовики і навіть вестерни, а Ічі став символом японської культури та популярним культурним архетипом, схожим на самурайського Робін Гуда. Кросовери та окремі частини, як "Затоічі зустрічає Йоджімбо" (1970), демонструють взаємодію з іншими культовими персонажами японського кіно, зокрема героями Куросави. Серію можна вважати ідеальним поєднанням самурайського кіно, драми і гумору. А легендарний Сліпий Ічі завжди опиняється там, де потрібно відновити справедливість.