
Дивитися всі частини "Я плюю на ваші могили":
Про що франшиза "Я плюю на ваші могили":
"Я плюю на ваші могили" — одна з найвідоміших і найсуперечливіших серій фільмів у жанрі жорсткого трилера та експлуатаційного хорору. В її основі — історії жінок, які, зазнавши жорстокого сексуального насильства, виживають і здійснюють криваву помсту своїм кривдникам. Оригінальний фільм вийшов у 1978 році, став предметом жорсткої критики, заборон і водночас здобув культовий статус як один із найгучніших прикладів свого жанру.
Перший фільм, знятий Міром Зарчі, розповідає про Дженніфер Хіллс — молоду письменницю, яка їде до віддаленої лісової хатини, щоб працювати над новим романом. Там її ґвалтує група місцевих чоловіків. Після того як їй вдається вижити, вона по черзі жорстоко мститься кожному з них. Фільм був засуджений критиками за натуралістичність сцен насильства, але згодом став об’єктом переосмислення і сприймався вже як історія жіночої сили, виживання та помсти.
У 2010 році світ побачив ремейк — з тією ж назвою, але сучасним стилем і ще більш графічним зображенням насильства. Режисером виступив Стівен Р. Монро, а головну роль виконала Сара Батлер. Сюжет майже ідентичний: Дженніфер — молода письменниця, яка після жорстокого нападу і приниження виживає та повертається, аби жорстоко покарати своїх ґвалтівників. Фільм започаткував нову хвилю інтересу до франшизи та дав старт сиквелам.
У продовженні (2013) історія зосереджується вже на іншій героїні — Кеті, яка мріє про модельну кар'єру в Нью-Йорку, але потрапляє в руки міжнародної злочинної групи. Її викрадають, перевозять до Східної Європи, де знущання продовжуються, але зрештою вона виривається на волю й починає мститися кожному, хто причетний до її катування.
У третій частині "Помста належить мені" (2015) на екрани повертається Дженніфер з ремейку 2010 року. Вона відвідує групу підтримки для жертв сексуального насильства, але переконується, що правосуддя — фікція. Тоді вона бере справедливість у власні руки й сама починає вбивати насильників, які уникли покарання. Цей фільм глибше досліджує психологічний стан героїні, її травму та внутрішню трансформацію.
У 2019 році франшиза несподівано повертається до витоків із фільмом "Я плюю на ваші могили: Дежа Вю", який є прямим продовженням оригіналу 1978 року. Каміл Кітон знову виконує роль Дженніфер Хіллс. Події розгортаються через 40 років після її помсти — тепер уже родичі вбитих нею чоловіків прагнуть розплати. Дженніфер разом зі своєю донькою опиняється в новому колі насильства, де минуле знову оживає, а кривава розправа стає неминучою.
Франшиза "Я плюю на ваші могили" є одночасно предметом обурення та об’єктом захоплення. Вона шокувала глядачів реалістичним і натуралістичним зображенням насильства, але водночас залишила глибокий слід у жанрі трилерів. Хоча її теми надзвичайно жорстокі й провокаційні, серія здобула культовий статус завдяки безкомпромісному зображенню жіночої помсти та боротьби за гідність, нехай навіть у найкривавішій формі.
Перший фільм, знятий Міром Зарчі, розповідає про Дженніфер Хіллс — молоду письменницю, яка їде до віддаленої лісової хатини, щоб працювати над новим романом. Там її ґвалтує група місцевих чоловіків. Після того як їй вдається вижити, вона по черзі жорстоко мститься кожному з них. Фільм був засуджений критиками за натуралістичність сцен насильства, але згодом став об’єктом переосмислення і сприймався вже як історія жіночої сили, виживання та помсти.
У 2010 році світ побачив ремейк — з тією ж назвою, але сучасним стилем і ще більш графічним зображенням насильства. Режисером виступив Стівен Р. Монро, а головну роль виконала Сара Батлер. Сюжет майже ідентичний: Дженніфер — молода письменниця, яка після жорстокого нападу і приниження виживає та повертається, аби жорстоко покарати своїх ґвалтівників. Фільм започаткував нову хвилю інтересу до франшизи та дав старт сиквелам.
У продовженні (2013) історія зосереджується вже на іншій героїні — Кеті, яка мріє про модельну кар'єру в Нью-Йорку, але потрапляє в руки міжнародної злочинної групи. Її викрадають, перевозять до Східної Європи, де знущання продовжуються, але зрештою вона виривається на волю й починає мститися кожному, хто причетний до її катування.
У третій частині "Помста належить мені" (2015) на екрани повертається Дженніфер з ремейку 2010 року. Вона відвідує групу підтримки для жертв сексуального насильства, але переконується, що правосуддя — фікція. Тоді вона бере справедливість у власні руки й сама починає вбивати насильників, які уникли покарання. Цей фільм глибше досліджує психологічний стан героїні, її травму та внутрішню трансформацію.
У 2019 році франшиза несподівано повертається до витоків із фільмом "Я плюю на ваші могили: Дежа Вю", який є прямим продовженням оригіналу 1978 року. Каміл Кітон знову виконує роль Дженніфер Хіллс. Події розгортаються через 40 років після її помсти — тепер уже родичі вбитих нею чоловіків прагнуть розплати. Дженніфер разом зі своєю донькою опиняється в новому колі насильства, де минуле знову оживає, а кривава розправа стає неминучою.
Франшиза "Я плюю на ваші могили" є одночасно предметом обурення та об’єктом захоплення. Вона шокувала глядачів реалістичним і натуралістичним зображенням насильства, але водночас залишила глибокий слід у жанрі трилерів. Хоча її теми надзвичайно жорстокі й провокаційні, серія здобула культовий статус завдяки безкомпромісному зображенню жіночої помсти та боротьби за гідність, нехай навіть у найкривавішій формі.
Схожі франшизи фільмів та мультфільмів

Піранья

Робокоп

Твін Пікс

Лепрекон