Після вечері

Анґела повертається до батьківського дому вперше після трагедії, яка забрала життя її сестри Лорен. Вечеря, що мала стати спробою примирення та підтримки, від самого початку наповнена дивними паузами, невпевненою усмішкою матері й настороженою поведінкою батька. Кожна репліка, кожен погляд здається неприродним, ніби щось важливе приховано під поверхнею. У напруженій домашній тиші починають проступати невиговорені емоції: провина, страх і глибока туга, з якою ні Анґела, ні її батьки так і не навчилися жити.