Поворот не туди: Спадщина

Даний фільм позиціонується як перезапуск відомої в кругах любителів горрор-слешерів серії фільмів "Поворот не туди". Оригінальна кінофраншиза розповідає про сімейку канібалів чия зовнішність була спотворена кровозмішенням. Усі шість попередніх фільмів так чи інакше крутились навколо трьох братів-канібалів та їх сімейки. Перезапуск повністю міняє дух основної франшизи, що залишає за собою двоякий післясмак. З одного боку, ти маєш певні очікування та настрій перед переглядом фільму. З іншого фільм відчувається як щось нове, далека від звичного «вбивства по списку», де вся фантазія використана на способи того ж убивства. Діло в тому, що новий фільм, замість канібалів, презентує нас культ людей, що особисто мені дуже нагадали культ Йосипа Сіда з гри Far Cry: New Dawn. Тобто це певна група людей, які відмовились від винаходів людства і беруть тільки те, що дає їм природа, мають власні поняття суспільства та його правил, живуть поруч з цивілізацією, але в її справи не втручаються, як і не дозволяють втрутитись іншим. Даний фільм, хоч і являється слешером, згідно з вікіпедією, проте не є типовим його представником. Даний фільм наділений певною своєю атмосферою, яка не дає зрозуміти, що ти дивишся саме слешер, фільм намагається розкрити певні свої особливості, показує дуалізм певних речей, на прикладі самого культу, щодо якого не можна сказати однозначно злий він чи добрий. Все залежить від точки зору, адже антагоністи в чомусь і праві. Фільм намагається походити в чомусь на фільм Сонцестояння, але багато недоліків сюжету все таки перетягують його на сторону «жахіть під пивко».
Сюжет. Не бачу смислу переповідати повністю сюжет, адже він описаний на сайті, тому перейду відразу до критики. Видно що сценарист намагався вдихнути нове життя в гаснучу франшизу, проте не втримався щоб напихати різних кліше фільмів жахів, таких як «негативний персонаж стає позитивним» і навпаки, «чудак, що попереджає всіх, але його ніхто не слухає». Часто сюжет тикає речі, бо вони там потрібні, хоча до того в кадрі і приблизно такого не було. Глядачу варто привикнути, що фільм часто вигадує нові правила і порушує старі або не дотримується власних правил і порушує їх, роблячи поблажки для головних героїв. Останнє речення стосується саме правил общини, яка зветься у фільмі «Основою». Вони можуть до різних персонажів застосовувати різні дії при однакових умовах, а то і взагалі виносити вирок одним, а перекласти їх на інших. Ще одним моментом, який мені видався цікавим, чого по суті культ, що віддав шану Америці до Громадянської війни, не говорить англійською і в своїх традиціях не має нічого спільного з Америкою, як до Колумба так і після. Враження ніби культ списували з Сонцестояння.
Стереотипи. Сучасний глядач відразу розпізнає усі архетипи головних героїв, підібраних на сучасний ліберальний лад. Це усі раси та різні орієнтації в групі головних героїв. Проте фільм не втримався і передав стереотип, що всі жителі Півдня є неотесаними селюками, які ненавидять всіх неформалів, а Північ є ліберальним і прогресивним. Також не втримались від невеличкої сексуалізації, хоча не було смислу роздягати головну героїню до білизни.
Головні герої. На жаль, персонажі прописані досить погано, їх характери часто змінюються, фільм наче обнуляє їх, змушує забути своє минуле. Лише персонаж Адама залишається вірним своїй прописаній ролі, хоча його персонаж не отримує ніякого розвитку за фільм. Навички, описані для головних героїв, стають їм у пригоді лише раз, або взагалі залишаються нереалізованими і забуваються відразу, тобто принципу чеховської рушниці можна і не очікувати. Як очевидно, логіки в діях персонажів ніякої, навіть головна героїня веде себе стереотипно, не намагаючись думати хоч трохи, за неї все говорить сценарій. Деякі персонажі на 5 хвилин розкриваються краще, ніж головні, що є позитив ним моментом у фільмі.
Антагоніст. Як не дивно антагоніст у фільмі прописаний досить добре, в його словах є логіка, що не скажеш про його вчинки. Тоді коли можна погодитись з усім, що він каже, його вчинки несуть двоякий характер, наче на нього діє непереборна сила сценарію. Вчинки другорядних антагоністів більше плутають глядача, оскільки не зрозуміло, чи це має бути горрор чи звичайний слешер.
Мій вердикт: фільм не можна віднести ні до категорії слешерів, ні до категорії жахів з мораллю. Фільм намагається бути і тим і іншим, але водночас не є чимось із цих двох понять. Не зовсім зрозуміла цільова аудиторія як і фільм. В теорії він міг бути чимось із власною ідеєю, проте її недочавили залишивши за собою знаки питання. Не знаю чи буде продовження, адже фільм відчувається завершеним без шансів на подальший розвиток. Відчувається як спроба запустити щось нове під старим брендом. Можу порадити подивитись тим, хто не знайомий з оригінальною франшизою, цікаво почути їх думку. А поки залишаю фільм на розтерзання шукачів кіногріхів.
детальніше