Новокаїн

Банкірчик Нейт із рідкісним генетичним захворюванням за день! закохується у колегу по роботі, а далі адреналін вдаряє йому в голову і він починає творити на екрані такі чудасії, яким би позаздрили як герой Стетхема із того самого "адреналінового" екшна, так і сам Конструктор із "Пили". Ще й елементами з "Один вдома" надихались... Тим більше, що дія фільму відбувається на Різдво.


Ось такий вінегрет, друзі. Проблема в тому, що не всі інгредієнти сумісні разом. Спочатку фільм кидає в лірику із двома спорідненими душами із трагічним дитинством, далі хвацька любовна історія, коли коханий йде на все, щоб врятувати кохану, потім твіст кримінального бойовика, бадді-муві, і завершується все банальним хепіендом. І все це час від часу переривається драйвовими бійками, де головний герой у виконанні Квейда, якому, напевне, сподобалось амплуа простака-напівідіота, що постійно посміхається, старається завдати собі якнайбільше болю. Тільки ось болю він не відчуває... І таке іноді викликає сміх... А іноді хочеться закрити на цей абсурд очі.


"Новокаїн" - абсолютно безглузде за своєю суттю кіно, яке старається експлуатувати те, що у реальних умовах, може викликати жаль та співчуття. Тут же це в абсолюті в частині самознищення. І якби ж це все мало якусь ціль чи мету... Дії та мотиви героїв настільки награні та недостовірні, наскільки й перебільшені та абсурдні. Питання моралі взагалі знято з порядку денного, а кохання, в ім'я якого, твориться оця вся фантасмагорія на екрані, настільки спірно тут подано, що складається враження, що автори перемудрили і вистрілили собі в ногу, стараючись бути максимально оригінальними.


Від фільму так і тхне примітивом. Творці мали класну ідею, та ось реалізували настільки безладно, що про результат навряд чи захочеться розказати, а тим більше порекомендувати друзям. У фільмі немає нічого особливого, окрім нових-старих способів зробити комусь боляче. Якщо і запам'ятаються, то саме ці моменти - опіки, переломи, побої та ідіотська радість на обличчі Джека Квейда. "Ура, я не відчуваю болю. Трісніть мене ще раз по голові!"... Можливо, це було б вартісним у серіях про маніяків, та от в цьому кіно воно абсолютно чуже. Як би смішно це не виглядало на екрані... детальніше