Загін самогубців: Місія навиліт

Улюблені актори в одному фільмі - багатообіцяюче. «То не Ласка - то бл*ть ЧУПАКАБРА!!!» - такий коментар я побачила нижче і, зізнаюсь, повністю згідна з ним. Це страшенно смішно, але шкода, що вона пробула не так довго у сценарії, вона була цікавим персонажем. Цікавий початок фільму. Знайомство з новою командою мені сподобалось більше, ніж з попередньою. Особливо «Салют» від Себастіана. Акула теж крута. Про помсту зі щурами та білою білизною («расист») - окреме захоплення. Жарти є доволі дотепні. Мені подобається постановка вбивств - по-своєму кумедно та оригінально. Те, що Харлі вижила і у неї почалось нове життя - дивовижно, але я гадаю, що тут не все так просто і очікую якогось підступу. О, ну так) Вбивство нареченого - те саме те. Головний аспект, який мене турбує від початку фільму це жорстоке поводження з тваринами/птахами. Я думаю, можна було обійтись без цього. Але, все ж це фільм і режисер має право втілювати свої задуми. Хороше вирішення у моменті перевтілення зі спогадами про батька. Те, що відбувалось у клубі - суцільна насолода. Я добряче посміялась. Майстерність Харлі вбивати у екстрених ситуація вражає. Проникнення у будівлю та їх план божевільні. Коли Акула знайшла нових друзів, а згодом вони показали справжніх себе - суцільний розпач, який інтерпретується до реальності. Коли Морську зірку захоплювали щурики, у мене серце ледь не стало. Одночасно шкода його загибелі, одночасне розуміння правильних дій і полегшення. Рада, що у Акули є справжній друг, а головний герой нарешті почав боротись з фобією. Ну, не можу оминути Ласку. Вона таки вижила. Ця думка від початку чекала свого виправдання. Я задоволена. І супроводом, і тематикою, і остаточним вибором команди все таки врятувати світ від Зірки. Я захоплена. Дякую. детальніше