Диво-Жінка

Цим фільмом студія Warner і DC Comics мали пройти своєрідний рубікон – так, зрештою як і в Марвел, заплановано ще до десяти фільмів і розширення кіновсесвіту по мотивах коміксів, але результати попередніх чотирьох фільмів важко назвати однозначними (не беручи до уваги ноланівську трилогію). «Касу» вони збирали, але ось питання певної художньої цінності, або хоча б адекватна відповідь підрозділу Disney, за оцінкою глядачів та критиків підняті не були.

Зняті вони були, безсумнівно, професійно, але загальна похмурість і безбарвність, на фоні останніх «капусників» конкурентів вістів не додавали. Треба було щось змінювати. І на екрани вийшла «Диво-жінка». Це кіно дійсно можна назвати іншим, та поки що найкращою екранізацією коміксів DC з часів «Бетменів» Нолана.

Фільм виглядає навдивовижу легким, хоча й не втрачає серйозності, переданої від «Чоловіка від сталі» та «Бетмена проти Супермена». Легкою є і акторська гра – нарешті стало менше серйозних облич, а більше іронії, міміки та іскри в очах. Особливо слід виділити акторку Галь Гадот, яка, здається, вперше приміряла на себе головну роль, і після усіх «форсажів» та багато в чому прохідного персонажа в «БпС» - показала, що вона може «тягнути» фільм і показувати акторську гру. Що стосується другорядних героїв… Хоч мене і не вразив персонаж Кріса Пайна, який виглядав більше схожим не на шпигуна, а на авіамеханіка, проте хімія між ним і принцесою Діаною була присутня практично у кожному спільному кадрі. Досить органічними на екрані були і королеви амазонок – Конні Нільсен та Робін Райт, і вже вкотре свою злодійську харизму показав Денні Хьюстон.

Сюжет фільму насправді достатньо тривіальний, хоч і піднімає теми протистояння богів і людей та миру в усьому світі. І що цікаво – хоч головний герой та режисер – представниці прекрасної статі – питання фемінізму та рівноправ’я подано досить іронічно. Спецефекти на місці, прекрасна операторська робота, обов’язкове слоу-мо, яке тут виглядає, як ніколи доречним, а бойові па Диво-жінки є дещо новим після бойової хореографії Чорної Вдови чи Джона Віка.

Можна сказати, що після «Диво-жінки» у DC дійсно появився певний зразок для наслідування, яким для Марвел стали «Залізна людина» та «Месники». Як буде далі покаже час – критики фільм оцінили на «ура», тепер час за глядачами… детальніше