Рецензія №886
"Зелена книга" – це той фільм, який після перегляду ще довго не відпускає. Він одночасно і легкий, і глибокий, простий у своїй щирості, але з потужним меседжем. Стрічка розповідає про несподівану дружбу між Тоні Ліпом, грубуватим італійсько-американцем, та Доном Ширлі, витонченим піаністом, які разом вирушають у тур південними штатами Америки в 60-х роках.
Перше, що захоплює, – це хімія між головними акторами. Вігго Мортенсен у ролі Тоні просто неперевершений: його герой начебто типовий простак, який любить добряче поїсти й говорить прямо, що думає. Але саме в цьому його сила – він чесний і справжній. Магершала Алі в ролі Дона – його повна протилежність: елегантний, стриманий і трохи віддалений від світу. Разом вони створюють дует, який викликає то сміх, то сльози.
Фільм змушує замислитись над важливими питаннями, але робить це без зайвого пафосу. Так, тут є сцени, які показують расову дискримінацію тих часів, і вони болючі. Але ще більше вражають маленькі, людські моменти: як Тоні вчиться розуміти Дона, а Дон – відкриватися йому. Це історія не лише про боротьбу з упередженнями, а й про те, як важливо бути поряд з тими, хто бачить у тобі людину, а не лише твої титули чи походження.
Окрім драматичних сцен, фільм сповнений теплого гумору. Діалоги між героями настільки живі й природні, що ти мимоволі починаєш усміхатися, навіть у найнапруженіші моменти. А ще цей фільм дуже смачний! Невже можна не засміятись, коли Тоні пояснює, як правильно їсти смажену курку?
Окремо варто згадати атмосферу: прекрасна музика, яка супроводжує фільм, додає глибини кожній сцені. Вона не лише підкреслює талановитість Дона Ширлі, але й створює особливий настрій.
"Зелена книга" – це фільм про те, як дві зовсім різні людини можуть змінити одна одну, якщо дозволять собі побачити більше, ніж стереотипи. Це тепла, людяна історія, яка показує, що дружба може перемогти будь-які бар'єри. І після перегляду ти розумієш: найважливіше в житті – це справжні зв’язки між людьми.
Це кіно залишає по собі таке відчуття, ніби ти повернувся з довгої дороги, де було і важко, і весело, але тепер тобі добре й тепло на душі. Якщо вам хочеться побачити щось глибоке, але водночас щире й людяне, обов’язково подивіться "Зелену книгу".
Перше, що захоплює, – це хімія між головними акторами. Вігго Мортенсен у ролі Тоні просто неперевершений: його герой начебто типовий простак, який любить добряче поїсти й говорить прямо, що думає. Але саме в цьому його сила – він чесний і справжній. Магершала Алі в ролі Дона – його повна протилежність: елегантний, стриманий і трохи віддалений від світу. Разом вони створюють дует, який викликає то сміх, то сльози.
Фільм змушує замислитись над важливими питаннями, але робить це без зайвого пафосу. Так, тут є сцени, які показують расову дискримінацію тих часів, і вони болючі. Але ще більше вражають маленькі, людські моменти: як Тоні вчиться розуміти Дона, а Дон – відкриватися йому. Це історія не лише про боротьбу з упередженнями, а й про те, як важливо бути поряд з тими, хто бачить у тобі людину, а не лише твої титули чи походження.
Окрім драматичних сцен, фільм сповнений теплого гумору. Діалоги між героями настільки живі й природні, що ти мимоволі починаєш усміхатися, навіть у найнапруженіші моменти. А ще цей фільм дуже смачний! Невже можна не засміятись, коли Тоні пояснює, як правильно їсти смажену курку?
Окремо варто згадати атмосферу: прекрасна музика, яка супроводжує фільм, додає глибини кожній сцені. Вона не лише підкреслює талановитість Дона Ширлі, але й створює особливий настрій.
"Зелена книга" – це фільм про те, як дві зовсім різні людини можуть змінити одна одну, якщо дозволять собі побачити більше, ніж стереотипи. Це тепла, людяна історія, яка показує, що дружба може перемогти будь-які бар'єри. І після перегляду ти розумієш: найважливіше в житті – це справжні зв’язки між людьми.
Це кіно залишає по собі таке відчуття, ніби ти повернувся з довгої дороги, де було і важко, і весело, але тепер тобі добре й тепло на душі. Якщо вам хочеться побачити щось глибоке, але водночас щире й людяне, обов’язково подивіться "Зелену книгу".
Вхід по QR (для ТВ)