Рецензія №835

1. Складно передати відчуття від фільму... це варто відчути самому. Хтось побачив у цьому фільмі «мюзикл», хтось – «найгірший фільм року»... а я для себе знайшов трагічну та неймовірно сумну історію життя Артура Флека. За завісою «мюзиклу» прихована розповідь про те, як людина втратила себе, зламалася і не знає, куди йти і ким бути. Життя його зламало ще в дитинстві, коли він не знайшов опору, а його рідна мати не захистила його від жорстокого світу. Вона тільки зробила цей світ ще гіршим... Це історія про те, як одна звичайна людина вирішила стати тим, ким її хотіли бачити інші. Мати бачила в ньому невдаху-комедіанта, наглядачі у в’язниці очікували від нього жартів, а Харлі Квін хотіла бачити в ньому Джокера. Люди в Ґотемі також хотіли бачити Джокера. Але Артур не знав, хто він насправді, він тільки намагався бути тим, кого люблять... Це трагічна історія, і, можливо, музика у фільмі існує лише для того, щоб показати інший бік життя, де є радість і щось світле.


2. Фільм важкий, не для всіх, і не коміксовий, хоча й взятий з коміксів. Не розумію тільки тих, хто скаржиться на музичний формат — жанр давно відомий у США, і він має чимало шанувальників. Мабуть, людям з нашого боку океану цей жанр не зовсім до вподоби, адже зміст і відсилки в піснях не завжди так зрозумілі, як вони є зрозумілими для американців або для тих, хто добре знайомий з американським життям. У такому випадку це цілком природна реакція. Однак, на відміну від багатьох, я не вважаю, що фільм поганий, зокрема через музичний формат. Навпаки, саме через пісні Артур, Джокер, передає свої почуття — наприклад, у рядках «нарешті я знайшов ту людину, якій я потрібен». Цей момент мене зворушив. Як і казав спочатку, фільм важкий. Як давній фанат коміксів, я очікував іншого — не в сенсі, що це погано чи добре, просто іншого жанру. Тут жанр ближчий до психологічного трилера, що саме по собі непогано, хоча це не зовсім жанр коміксів. Я не розчарований, і сказати, що фільм сподобався чи не сподобався, було б недоречно. Можу сказати однозначно — фільм зовсім не безглуздий!

І користуючись нагодою, хочу побажати всім більше добра в житті та в людях. Доброта — це єдине, що має справжню цінність.