Рецензія №806

Коли Денні Вільньов взявся за екранізацію "Дюни", було зрозуміло, що він спробує створити щось епічне та величне, і перша частина це підтвердила. Але "Дюна: Частина друга" — це саме той випадок, коли продовження піднімає планку ще вище. Вільньов вдалося розширити всесвіт Франка Герберта, додавши ще більше масштабів, напруги та візуальної краси.


Сюжет продовжує історію Пола Атріда (Тімоті Шаламе), який тепер заглиблюється у світ племені фременів і готується до вирішальної битви за Арракіс. Це не просто історія про виживання, а також про лідерство, самопожертву та прагнення відновити справедливість у світі, де всі, здається, грають свою гру. Зендея, яка у першій частині тільки "мигнула", тепер займає більше екранного часу, і її персонаж Чані стає ще важливішою частиною історії.


Тімоті Шаламе знову демонструє, що він ідеально вписався в роль Пола Атріда. Його внутрішня боротьба між долею та бажанням свободи відчувається у кожному кадрі. Зендея додає фільму свіжості, її гра стає все більш переконливою, а хімія між нею та Шаламе просто чудова. Ребекка Фергюсон, як леді Джессіка, продовжує вражати своєю силою та ніжністю, а Хав'єр Бардем в ролі Стилґара додає героїчної глибини.


Денні Вільньов підтверджує свій статус одного з найкращих режисерів сучасності. Його майстерність візуального сторітелінгу тут сягає нових висот. Кожен кадр "Дюни 2" виглядає як живий витвір мистецтва, з ретельно підібраними кольорами, приголомшливими пейзажами та епічними масштабами. Вільньов вміло балансує між екшеном та повільними, медитативними моментами, що дає глядачу час замислитися над величчю світу, в який він занурений.


Якщо ви думали, що перша частина виглядала красиво, то "Частина друга" — це справжня феєрія для очей. Вільньов і його команда знову перевершили самих себе, створивши пейзажі Арракісу, які вражають своєю реалістичністю та величчю. Костюми, технології та самі сцени боїв виглядають фантастично, але при цьому дуже природно. Немає відчуття "перенасиченості" CGI — кожен ефект тут працює на історію.


Глибина історії, яку вдалося передати без втрати масштабів оригінальної книги Герберта, — це безсумнівна перемога. Акторський склад, як завжди, на висоті, а візуальна складова — одна з найкращих у сучасному кіно. Вільньов продовжує розвивати персонажів, і навіть другорядні ролі тут мають свій значний вплив.


Єдиним недоліком можна вважати деяку повільність розповіді у певні моменти. Хоча це і дозволяє глибше відчути атмосферу, для деяких глядачів це може здатися затягнутим. Також сюжет іноді відходить від книги, що може викликати дискусії серед фанатів.


"Дюна: Частина друга" — це більше, ніж просто сіквел. Це епічна подорож, яка зміцнює франшизу і залишає глядача з бажанням побачити ще більше цього всесвіту. Денні Вільньов створив ще один шедевр, який варто переглянути не тільки заради сюжету, а й заради естетичної насолоди.

Мій рейтинг: 9/10

Фільм відмінно балансує між глибиною історії та приголомшливим екшеном.