Рецензія №787

Якщо вам здається, що життя — це низка дрібних, непомітних рішень, то "Кліпни двічі" змусить вас двічі подумати, перш ніж зробити будь-який вибір. Цей трилер — це майстер-клас того, як перетворити на перший погляд прості моменти на повномасштабну гру в кішки-мишки зі смертю. Режисер, наче граючи зі свідомістю глядача, змушує вас підозрювати все, навіть власні реакції.

Сюжет побудований навколо загадкової події, яка з'єднує долі кількох незнайомих людей. Головний герой — людина, яка буквально не може довіряти своєму сприйняттю. Кожен новий поворот у фільмі — це ніби черговий рівень психологічної гри, де кожен погляд, жест або "морг" може змінити все. Сценарій тримає в напрузі від початку до кінця, змушуючи вас гадати, що ж відбудеться далі, і хто насправді контролює цю гру.

Гра акторів заслуговує на окремі оплески. Головний герой, настільки правдоподібно передає параною та постійне відчуття невпевненості, що в певні моменти сам починаєш відчувати цей тиск. Його антагоніст — спокійна, харизматична, але до жаху холоднокровна особистість, яка буквально заворожує своїм спокоєм у найнапруженіші моменти.

Режисура — це ще один сильний аспект фільму. Замість того, щоб напихати екшен-сценами кожну хвилину, Зои Кравиц створює справжній психологічний трилер, використовуючи тишу, погляди і... так, ті самі моргання. Кожен кадр — це як частина величезної загадки, яку глядачі повинні скласти самостійно. А напруга наростає не завдяки вибухам чи перестрілкам, а через дрібні деталі, які ледь помітні, але в підсумку мають критичне значення.

Візуальний стиль фільму — мінімалістичний і одночасно виразний. Використання тіней, приглушених кольорів і нестандартних кутів зйомки підкреслює атмосферу невизначеності. Все виглядає так, ніби світ головного героя перекошений, і кожен новий кут зору додає ще одну краплю занепокоєння.

Сильні сторони фільму полягають у тому, що він не боїться ставити перед глядачем складні питання і грати з вашим сприйняттям. Це не той трилер, де вам все розжовують, — тут кожен поворот сюжету змушує напружено думати. Весь фільм нагадує якусь жорстоку гру, де глядач стає учасником, не розуміючи цього.

Слабкі сторони? Фільм може здатися надто абстрактним для тих, хто шукає більш прямолінійний трилер. Деякі моменти можна назвати "повільними", але це радше прийом для створення атмосферної напруги. Для когось це може бути надто багато загадок і недомовок, але хіба не це робить кіно цікавим?

Фінальний вердикт: "Кліпни двічі" — це як головоломка, яку розгадуєш разом із героями. Це фільм, де кожна дрібниця має значення, де напруга наростає з кожним моментом, і де, здається, навіть саме моргання несе смертельну загрозу. Це психологічний трилер, який кидає виклик вашій увазі та змушує переглядати деякі сцени знову, аби зрозуміти, що ви пропустили.

Мій рейтинг: 8.5/10. Захоплюючий, атмосферний, але для деяких глядачів може виявитися трохи "повільним" у розвитку подій. Але якщо ви любите інтелектуальні трилери — це ваш фільм