Рецензія №756

Після останніх провалів коміксових екранізацій Марвелу терміново потрібно було щось міняти. Тих осіб, на яких тримався Всесвіт, успішно і пафосно вивели із сценарію в останніх "Месниках". А нові, на жаль, як показали останні фільми, просто "не тягнуть". І гра із часовими вимірами та паралельними всесвітами, ніби і давали якісь шанси, але Марвел вперто йшов не туди - сценарії все тупіші, герої плоскіші... А їхня аудиторія дорослішає і походу вже просто перенасичена коміксоїдами. Тут треба було або вигадувати щось нове, або витягнути давно забутих героїв, навіть успішно та почесно загиблих чи/або забутих, тим більше гра із часом дозволяє. Це вже було в останньому "Людині-павуку"... І тут спрацювало теж на ура. Особливо те, що стосується ностальгії. До решти, направду, достатньо запитань.


Щоб обійтись без спойлерів, - в пару до балакучого найманця додали Росомаху, у виконанні Хью Джекмена, і, як відомо, з попередніх фільмів у нього дуже непрості стосунки із Дедпулом. Такий собі вогонь та крига... Вже є успішний зачин для бадді-муві у світі Марвел. Сюди ще додали купу лайки, неймовірний 3D, доволі непоганий екшн та вдалі неочікувані камео. Плюс Райан Рейнольдс постійно пробиває "четверту стіну", заграє із глядачем, лається, жартує, лається, дуркує, лається, не замовкає, лається... Якщо чесно, він майже ніколи не затикається, і іноді справді не заздриш Росомасі, - кокнув би, та й годі, цього безсмертного Ісуса Марвела. Його, Дедпула, дуже багато, просто буквально... Ну, і герої, в кінці все таки врятують світ. Це так, коротко, про фільм...


Марвел вдарив на ностальгію, і в принципі, це дасть йому змогу заробити купу грошей. Глядачі згадають прекрасні часи Людей Ікс та інших коміксів, коли вони ще були школярами і для них похід в кіно був неначе пригода. Проте... Історія Дедпула/Росомахи поза отим всім дуркуванням, лайкою, вдалими та не дуже жартами, ностальгічними камео тощо - дуже і дуже посередня. Висмоктана із пальця зав'язка, карикатурний антагоніст, хаотичний фінал. Так, це було і в попередніх кінокоміксах, але після "Месників" переросло в абсолют. Коли у фільм включають ностальгію, згадку про Кепа, Залізну Людину, Росомаху, - це дає результат, і ця колимага Марвела починає рухатись. Але без них, - буксує по повній. Якого б водія ти не садив за кермо, і навіть якщо назвеш його Ісусом.