Рецензія №619

Сучасний класік американського кінематографу Пол Томас Андерсон не зрадив свому фірмовому стилю: фабулі шляху від терену до зірок американської мрії, запрвлений соціально-побутовою проблематикою і фатальним психологізмом. Історія Гері Валентайна та Алани приливає світло на світ бурхливого суспільства Каліфорнії: акторську конкуренцію серед підлітків, намагання пробитися в ряди богеми та знайти банальне людське щастя тими способами, які знають герої цієї картини. Перед глядачем постають 70-ті роки американського континенту. Вони постають в прольотах камери, проходках, панорамах, крупних планах і деталях. Грунтуючись на стосунках 15-ти річного Гері та 25-ти річної Алани виникає абсолютно логічне питання: чи буде покорна ця каліфорнійська любов усім вікам? Аби отримати відповідь, треба подивитися фільм.