Рецензія №618

Фільм втілює найкращі традиції студії А24, висвітлюючи гостро-соціальну проблематику з комедійною перчинкою. Наповнена вдалими режисерськими рішеннями Арі Астера і підкреслена глибокою операторською роботою перед нами постає розлога картина. Ця історія про мідл-ейдж чоловіка на імʼя Бо застає його зненацька. Плануючи поїздку до матері героя настигає звістна про ії смерть. В цей час зʼявляється ряд дивних перешкод на шляху Бо вже на похорон. Однією з посталих перепон є та, що була поруч з народження: постійна підвищена тревожність. Беручи до уваги розлад чоловіка, ми не можемо з повною обʼєктивністю стверджувати які події в фільмі відбуваються насправді в реальності, а які є лише плодом нервової уваги персонажа. Проте, якщо ми все ж таки проаналізуємо основні події після втрати пана Бо, то побачимо чіткі меседжі від автора стосовно абʼюзивних сімейних стосунків, і можливо, навіть Едіпового комплексу.