Рецензія №499

Посередній претензіозний фільм. Загалом персонажі слабкі, мало дії. Режиссер, очевидно, зробив ставку на візуал і атмосферу, але насичення подіями чи роздумами бажає бути кращим. Відкрита кінцівка зрозуміла, не зрозуміла мета фільму, показати, що стосунки в людей складні і вони роблять помилки й страждають ?) Найцікавіші персонажі, це брат головної героїні й його дружина, які попри орієнтації щасливі і тд. ОЧЕВИДНО, що події роману, це рефлексування колишнього чоловіка Емі Адамс, але багато подій в ньому просто абсурдні. Тим більше вже є схожий претензійний фільм, який цілісно тримається краще - Неоновий демон, так само про гламур, стосунки людей і не тільки. Оцінка 5/10, мійний середняк психології, нажаль дуже поверхневий, міскаст Джиліангола також на лице (як боєць ММА в реальному житті, може бути таким пасивним і слабким ?) ), робота акторів непогана, атмосфера і візуал вцілому непогана, деколи забагато претензіозності. Слабке місце сценарій, можна було адаптувати під наявних акторів краще, та й наповнити більше сенсами й подіями.