Рецензія №411

Як можна було назвати це - "Матриця"? Від візуального і творчого стилю оригінальних стрічок не залишилось нічого, лише набір кліше котрий кочує з фільма у фільм у нашій сучасній реальності. Тут більше немає ніяких шарів сюжету, проходячи через котрі ти отримуєш яскраві емоції. Цей фільм ніби казочка для дітей, прямолінійна і проста, глядача буквально тикають обличчам у головну мораль - любов завжди перемагає. І як вишенька на торті - принц рятує принцесу з високої вежі, від злої відьми, а лихий брат принца виявляється добрим, блювати хочеться... Але чтого ще можна очікувати від фільму за котрий сама Вачовскі кілька разів метафорично вибачається перед нами у самому сюжеті, шкода що їй довелось брати участь у цому.