Рецензія №395

Для мене це гідний фільм свого часу, бо поміж всіх інших сучасних Жахів - цей має вагоме підгрунтя.
Початок фільму мені виявився максимально не вражаючим, нудним до першого вбивства. Ще мені було не по собі завдяки дивній посмішці актора, яка навіює дивизну, наче каже все добре, але створює зовсім інші почуття.
Протягом фільму стає все більше зрозуміло його контекст, та контекст малих екскурсій в історії. Що означають вулики на шкірі, бджоли, який рівень оповідки, про циклічності які коротко оповідають.
Фільм мене в жаху не тримав, радше я передбачав майбутні події, мені очевидні, і не хотів, щоб вони ставалися, вважаю, фільм дещо однобокий, спрощенний, поділений на біле та чорне, що знищує все порозуміння дійових осіб, прикро.
Кінець як на мене зробили сильно сюрреалістияним, та однако остання анімована сцена в фільмі того була варта, є дещо алегорічне для нас українців пов'язане з їжею, поневоленням, розкулачуванням, яке зарождалося у нас ще з часів лайномосковської імперії.
Враження - фільм зацікавить тих хто цікавиться злою історією, помстою, справедливістю,