Рецензія №364

Дивився цей фільм, але забув залишити коментар. Я вважаю, це не історія про розбиті мрії та сподівання, не про те, що життя не таке, як у рожевих окулярах, не про жахи війни, голод, смерть, біль втрати тощо. Це фільм - виправдання. Автор зображає юного хлопчину, який нічого не знав і не розумів, а вітер змін його підхопив та відніс у вирій жаху. Маячня. Цей фільм - це маніфест виправдання злочинця. Зображення саме середньостатистичного солдата армії агресора, як обманутого, загіпнозованого пропагандою та ораторами, молодого хлопчину. Котрий не знав що робиться. "Втрачене покоління" - так їх називає автор першоджерела. Йому просто віддавали накази, а він їх виконував. Він то нічого цього не хотів. Він просто інструмент в руках злих генералів та політиків. Йому було страшно і холодно. Він жертва. Нах** це все. Він прийшов на територію чужої країни зі зброєю в руках вбивати її громадян. Він хотів це робити, він навіть підробляє документи, щоб потрапити на війну. Не для захисту своєї батьківщини, а щоб поїхати в іншу країну і вбивати там інших людей.

Цитую автора книги: «Ця книга — не викриття і не сповідь. Це лише спроба розповісти про покоління, яке занапастила війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів». Ви лише задумайтеся, людина котра воювала в іншій країні на стороні зла, через роки пише книгу у якій ціленаправлено виправдовує себе та інших подібних йому. Без долі каяття, без вибачень, без якихось морально-етичних речей. Без відображення банальної емпатії. Ремарк пише твір з метою виговоритися.

Для мене це фундаментальні речі, це база через яку я не можу сприймати дану кінострічку у позитивному ключі. Першоджерело та даний фільм безсумнівно є високорівневим твором. Відчувається, що для його створення було прикладено масу зусиль. Хороша операторська робота, гармонійні саундтреки, хороший сценарій, режисер витискає з акторів потрібні емоції, чудова картинка, піротехніка, монтаж - все для того, аби фільм було цікаво дивитися.

На останок, "На Західному фронті без змін" у всіх своїх формах - це еталонний приклад того, як хороша робота може бути націленою на викривлення адекватного світосприйняття. Кривдник стає жертвою, агресор - "асвабадітєлєм", злочинець - не винним. Чудово, що цей фільм виходить на екрани саме у період повномасштабного вторгнення, бо завжди знайдуться створіння, які казатимуть: "та рускіє саміє большіє жертві в етой войнє", "мі нічєго етого нє хатєлі", "во всьєм віноваті палітікі".

Тож, українці тримайте голову тверезою і підтримуйте ЗСУ, бо вони єдине джерело справедливості для наших ворогів.