Рецензія №321

Це дуже неоднозначний фільм.
Я НЕ раджу його дивитися тим, хто багато працює, чи просто має купу справ і мало вільного часу. Це фільм не для відпочинку. Також це НЕ якась геніальна кіно-стрічка, яку варто подивитися усім незалежно від ваших смаків.
Це не просто фільм жахів, не трилер, не якась мело-/драма. Фантастика? Так, але акцент зовсім не на цьому.
Я не великий експерт кіно, але цей фільм - радше якийсь артхаус. Тому й дивитися варто тільки у двох випадках:
1. У вас купа вільного часу і ви хочете подивитися щось незвичне.
2. Ви любите нетривіальні фільми і навмисно, як я, дивитеся те, що викликає у людей багато запитань. Коли ви хочете потім розповісти комусь "Гей, а я учора таку дичину подивився!..." або любите почухати свою макітру і подумати, що хотів сказати автор :)
В усіх іншіх випадках дивитися цей фільм - згаяти час.
Щодо фільму.
Як глядачу, мене задовольнила гра акторів і операторська робота. Візуал - норм. Але вміст фільму... Задум цікавий. Але... Як пишуть інші, фільм справді метафоричний. Але це не додає йому краси чи сенсу. Ці паралелі з зозулею (натяки на це на початку фільму, поведінка хлопчика, те, як він опинився у головних героїв) я не оцінила. Так можна зробити метафору на будь що... Мабуть в цьому є художній сенс, але фільм від цього цікавіше чи змістовніше не стає. І естетика таких метафор сумнівна. Символи на екрані незрозумілі. Нема жодних пояснень на те, що там відбувається насправді.
Єдине, що спадає на думку, так тут є мораль про те, що треба цінувати звичайне життя. І якби ти не бажав втекти від свого життя, де би ти не був, ти завжди будеш з собою, і як би ти не міняв усе - в решті-решт це буде "твій дім".
Ще тут є, мабуть, сенс про те, що як ми ставимося до дитини, так вона потім ставиться до нас.
Але ці витлумачення притягнуті за вуха, і спираються на моє особисте сприйняття.
Помітить це хтось інший - не факт. Чи потрібно це в такому фільмі? Не впевнена.
Фільм можна дивитися і він навіть цікавий, але дуже-дуже сумнівний.