Рецензія №315

Фільм дійсно дуже цікавий, надзвичайно. не брався раніше дивитись, тому що вважав, що будуть просто тупі маніакальні вбивства без причини. так, воно тут теж є, але суть картини в загальному не лише в цьому : фільм інтригуючий і захоплюючий. чого тільки варті зустрічі Старлінг з Ганібалом. згодом вона приходить до нього все частіше і частіше, а по діалогам з ним виникає відчуття, що вона взагалі не вважає його за вбивцю, а цілком відверто з ним розмовляє.
Сам Лектор виявляється психіатром, до того ж по його манері спілкування і загальному рівню розвитку ми розуміємо, що людина він доволі досвідчена і тямить в людях навіть більше, ніж ті висококваліфіковані психіатри, які його досліджували. Через це Лектор не просто маніяк з психічними розладами, а набагато цікавіший персонаж, який може довести до смерті не лише використовуючи фізичну силу, а й залазячи в голову до особи (варто згадати в'язня, якому він щось шепотів цілий вечір, після чого той проковтнув свого язика).
Більш того, йому вдалось вивідати глибинний страх головної героїні, про який раніше режисери нам нічого не повідомляли(так, були флешбеки з похованням її батька, але історію з ягнятою ми довідались лише після того, як її випитав Ганібал, до того ж він задавав такі питання, на які наче сам знав відповідь. Невже він дійсно настільки хороший психіатр, що зміг настільки точно дізнатись, які страхи переповнюють Старлінг? Виходить, що так).
Старлінг. Можна провести логічний ланцюг : її батько шериф → його вбивають злочинці → бажання стати служницею закону і мститись за батька/затримувати покидьків. мова не йде конкретно за тих, через яких загинув батько, це скоріше узагальнена картина. Протягом всього фільму вона працює наполегливо і віддано. Від початку і до кінця
Важко не помітити й те, що вона сподобалась Лектору. Навіть коли він опинився на волі, вирішив її не чіпати і сам сказав їй про це.

Вердикт : фільм прекрасний, рекомендую. Дивився на одному диханні. Не міг дочекатись на перших хвилинах появи Лектора, так цікаво його описували... І не прогадав. Гопкінс ні каплі не переграє психопата, він зробив його просто ідеальним. В моїй рецензії зачіпаються лише два ключові персонажі цього фільму. Є й інші, але саме ця лінія між Лектором і Старлінг зацікавила мене найбільше.
Кращого фільма про маніяків не знайдете.