Рецензія №255
Ні для кого не новина, що найпопулярнішими нині персонажам в кіно стали супергерої. Серед тонни оріджинів, кроссоверів останнім часом, можна віднайти як прохідні картини про героїв коміксів, так і досить неоднозначні та цікаві приклади. Супергероїські стрічки все частіше експериментують зі своєю вставленою структурою оповіді-наприклад в "Логані" ми переживали історію вже не могутніх та надсильних мутантів, а проблему зміни поколінь та інтимне прощання з персонажами за пригодами яких ми спостерігали роками.
Жанрова різноманітність фільмів тепер не опирається тільки на комедійно-пригодницькі мотиви, але і на хорор ("Гори, Гори ясно"), соціально-психологічну драму ("Джокер") та реконструкцію супергероїки в цілому (“Пацани”). Але все таки дифірамби співають великим проектам які збирають всіх улюблених персонажів на одному екрані як це було з сагою про "Месників" від студії Marvel та повинно було стати з "Лігою справедливості" від DC, яка в 2017 році зазнала нищівної критики як фанатів так і критиків.
Але минуло майже 4 роки, і завдяки масовому резонансу фанатів та постійним "підливанням бензину до вогню" від першого режисера картини- Зака Снайдера, в березні 2021 року вийшла його версія фільму : "Ліга справедливості Зака Снайдера" (Снайдеркат). Чи варті були зусилля фанатів, режисера та студії HBO? Спробуємо дізнатись...
Глава I "Не розраховуй на це, Снайдер"
Після сумнівного за успіхом фільму "Бетман проти Супермена", Зак Снайдер хотів реабілітуватись в ідейному сенсі з важливим кросовером кіно-всесвіту героїв DC. Режисер майже закінчив знімальний процес "Ліги справедливості", та мав займатись постпродакшеном, але був змушений покинути проект через суперечки зі студією та трагічну смерть його дочки.
На довершення фільму поставили нового режисера- Джоса Відона, який зняв успішних "Месників" для Marvel. Відон намагався повторити всі рішення що працювали в його фільмах, але щось пішло не за планом як у режисера так і в студії Warner Bros. В низці студійних скандалів, нового бачення режисера, конфліктах на знімальному майданчику з акторами та низькоякісних візуальних ефектах- потонув довгоочікуваний кроссовер від Detective Comix.
Джос Відон вирізав чималу кількість сцен та з легкої руки продссерів знімав нові сцени на заміну тих що вже були готові у версії Снайдера. Персонажам у версії Відона не вистачало розкриття характерів, мотивації, а зважаючи на те що власні оріджини в 2017 році мали тільки Бетман, Диво-жінка та Супермен, характери нових героїв - Аквамена, Кіборга та Флеша були недостатньо представлені глядачеві. Хоч Снайдер на момент свого відходу залишив майже цільну картину тривалістю в 2 години 20 хвилин, Джоса Відон перекроїв картину та добавив більше надмірних комедійних сцен, та вимушений був “загладжувати” недоліки графічними ефектами.
Певно це рішення і було промахом для Warner Bros; адже кіновсесвіту DC, задавав руху фільм Снайдера -"Людина зі сталі", в якому були від сили півтори комічні сцени. Відон також добавив "польську сімю" щоб показати ... а що саме показати? Що інфернальні парадемони не можуть захопити квартиру одної сімї? Чи для недолугої комічної сцени з їх порятунком Флешом та Суперменом?
Після прем'єри фільму Відона, фанати коміксів та фільмів писали петиції, викладали тисячі постів з хештегами #ReleaseSnyderCut, а сам Снайдер всіляко підбурював їх розкадровками та повноцінними кадрами свого фільму. Раніше, така бурна реакція фанатів змогла змусити студію Paramount, переробити не канонічного їжака Соніка в кіно. В тенденції розвитку стрімінгових платформ, HBО Max вирішили спробувати задовольнити прохання фанатів та надати нового шансу для ”Ліги Справедливості.”
Глава II "Тіж герої тільки в профіль"
Що ж змінилось в режисерській версії фільму? Персонажі в версії Снайдера дійсно стали вагоміші, хоч такі представлення героїв і є клішованими для Team up фільму, проте їх відсутність у фільмі Відона аж ніяк не виправдана. Степовий Вовк отримав призначення, загладити провину перед своїм господарем, він не відкриває свої карти вже не перших хвилинах фільму, в його силу та мотивацію тепер дійсно можна вірити. У Флеша розширились стосунки з батьком, та наявна хоч натягнута, але все таки сцена представлення здібностей нового персонажа в кіно-сагі. До речі, Флеш за коміксами має виразне відчуття гумору, що у фільмі Снайдера збалансовано, і герой жартує в тему.
Найбільш доповненою стала історія Кіборга. Складні стосунки з батьком, трагічна смерть матері та фактична втрата не тільки свого тіла, а і своєї сутності - це те через що повинен був пройти Віктор ще в 2017 році. Але не все так добре з персонажами в Снайдеркаті, адже Лоіс Лейн крім смути за загиблим Кларком так нічого більше і не проявить у фільмі. Також зайвим став Марсіанський мисливець, адже його присутність в картині обумовлена лише кліфхенгером для неможливого продовження "канонічного" шляху розвитку кіно-всесвіту.
Основна проблема персонажів саме для Снайдера- надмірна пафосність та героїзм в кожній репліці персонажів чи в їх діях. Але чи не такими повинні бути супергерої ? Такими за стилем були як і "300 спартанців" так і адаптація графічного роману Алана Мура “Хранителі”. Хронометраж картини розтягнутий по причині спроби вмістити одразу 3 оріджини нових персонажів в контексті глобальної битви за Землю. Із цієї натягнутості вийшли епічні батальні сцени фільму, які завжди були прерогативою режисерського стилю Зака Снайдера, так і надмірні фрагменти експозиції Степового Вовка та Кіборга ( історію останнього елементами тричі повторюється протягом усього фільму). Майже всі сцени в режисерській версії були зняті режисером в 2017 році, окрім нового варіанту ведіння Бетмана, в якому режисер дав змогу реабілітуватись Джареду Летто в новому образі Джокера. Сумнівний факт що Джокер зміг би нанести собі театральний грим під час апокаліпсису, проте цей образ сильніше розкриває одного з головних опонентів Бетмана. Кал-Ел у версії Снайдера тепер хоч і став ще більш схожий на всемогутнього месію, але на відміну від версії Відона , інші герої не такі безпомічні перед Степовим вовком і його смерть з доволі жорстокою сценою краще відображає задум автора, ніж трюк зі “старахом” та парадемонами.
Глава III "Щось моторошне"
Нова версія разюче відрізняється своїми візуальними рішеннями. Зміна формату кадру із здавалось потрібного для епічного розмаху подій широкого 16:9, на квадратний 4:3. Ця зміна формату обумовлена насамперед тим що режисер в 2017 році ціливсь на IMAX кінотеатри, тому картина й вийшла в тому форматі кадру в якому він і планував. Але 4:3 пов'язаний не тільки з IMAX, але із деякою тенденцією переходу кінематографу до його витоків ( існує також монохромна версія Снайдеркату, яка нагадує епічну сагу німецького експресіонізму про Нібелунгів- Фріца Ланга.) Як не дивно оригінальний формат кадру, надає нам більше інформації в кадрі, ніж широкий формат який під час редакції фільму Джосом Відоном ростягували до 16:9.
Змінилось кольорове рішення фільму - зник кислотний фільтр Джоса Відона та повернулись сутінки та улюблений Снайдером помаранчевий колір. Взагалі ця картина містить надмірний концентрат візуальних прийомів Зака Снайдера- кроваві бойові сцени, помаранчеві відтінки в них, та звичайно рапідна зйомка. Чи варто було розтягувати тривалість до 4 годин? З одного боку ці події можно було умістити хоча б в 3 години хронометражу, але з іншого це той варіант картини якого хотів сам режисер. Нова версіє має розширену та грандіозну сцену битви альянсу людей, атлантійців та амазонок проти Дарксайда та його демонічних загарбників. Сама сцена схожа на фінальні битви спартанців Снайдера, але весь епічний шарм знижує та ж сама проблема спецефектів та низькоякісний CGI деяких героїв картини і самого Дарксайда. Його пафосна поява руйнується його зовнішністю, через це сцена виглядає ніби ролик з відеогри. Не можливо також вірити гіперболізованим та несправжнім м'язам молодого Зевса, очевидно намальованій відірваній руці одного з стражів Зелених ліхтарів.
Проте новий вигляд Степового Вовка дійсно вражає, адже у версії Відона, він сприяв враження звичайного антропоморфного звіра в обладунках, але в Снайдера його обладунки набули нової інфернально-космічної форми. Проблема з надмірним використанням візуальних ефектів притаманна майже всім фільмам DC- намальований Арес у фіналі Диво-жінки один з серйозних недоліків фільму, що на жаль, перейшов і до сіквелу. Звичайно, режисер не міг обійтись без цитат у своєму фільмі. Як і в “Бетмані проти Супермена” де картина Лекса Лютора заснована на ілюстраціях Гюстава Доре, так і в “Лізі справедливості “ є відсил до картини “Люцифер” Франца фон Штука.
Не оминув режисер і на культові стрічки, як наприклад "Зеркало" Тарковського.
Епілог
"Ліга справедливості" від Зака Снайдера це героїчний епос ціль якого задовольнити прохання фанатів коміксів від DC, але як частина кіновсесвіту певно залишиться лише красивим спогадом про те як могла розвиватись історія. Снайдер знову створює лиш візуальну адаптацію коміксів, та знову привносить свої Біблейські цитати, епічні сцени битв під класичну музику та уповільнену зйомку. Якщо вам не подобались його попередні фільми у світі супергероїв, то певно що і "Ліга справедливості" не варта вашої уваги.
Але чи вартий цей фільм старань фанатів? - Певно, що так. Реліз Снайдеркату, це в більшій мірі нове явище для кіногалузі, що показує як цільова аудиторія фільму може впливати на великих босів студії. Впевнено можна сказати про фільм тільки те що він дійсно кращий ніж монстр "франкенштейна", а точніше студії Warner Bros. та Джоса Відена.
Жанрова різноманітність фільмів тепер не опирається тільки на комедійно-пригодницькі мотиви, але і на хорор ("Гори, Гори ясно"), соціально-психологічну драму ("Джокер") та реконструкцію супергероїки в цілому (“Пацани”). Але все таки дифірамби співають великим проектам які збирають всіх улюблених персонажів на одному екрані як це було з сагою про "Месників" від студії Marvel та повинно було стати з "Лігою справедливості" від DC, яка в 2017 році зазнала нищівної критики як фанатів так і критиків.
Але минуло майже 4 роки, і завдяки масовому резонансу фанатів та постійним "підливанням бензину до вогню" від першого режисера картини- Зака Снайдера, в березні 2021 року вийшла його версія фільму : "Ліга справедливості Зака Снайдера" (Снайдеркат). Чи варті були зусилля фанатів, режисера та студії HBO? Спробуємо дізнатись...
Глава I "Не розраховуй на це, Снайдер"
Після сумнівного за успіхом фільму "Бетман проти Супермена", Зак Снайдер хотів реабілітуватись в ідейному сенсі з важливим кросовером кіно-всесвіту героїв DC. Режисер майже закінчив знімальний процес "Ліги справедливості", та мав займатись постпродакшеном, але був змушений покинути проект через суперечки зі студією та трагічну смерть його дочки.
На довершення фільму поставили нового режисера- Джоса Відона, який зняв успішних "Месників" для Marvel. Відон намагався повторити всі рішення що працювали в його фільмах, але щось пішло не за планом як у режисера так і в студії Warner Bros. В низці студійних скандалів, нового бачення режисера, конфліктах на знімальному майданчику з акторами та низькоякісних візуальних ефектах- потонув довгоочікуваний кроссовер від Detective Comix.
Джос Відон вирізав чималу кількість сцен та з легкої руки продссерів знімав нові сцени на заміну тих що вже були готові у версії Снайдера. Персонажам у версії Відона не вистачало розкриття характерів, мотивації, а зважаючи на те що власні оріджини в 2017 році мали тільки Бетман, Диво-жінка та Супермен, характери нових героїв - Аквамена, Кіборга та Флеша були недостатньо представлені глядачеві. Хоч Снайдер на момент свого відходу залишив майже цільну картину тривалістю в 2 години 20 хвилин, Джоса Відон перекроїв картину та добавив більше надмірних комедійних сцен, та вимушений був “загладжувати” недоліки графічними ефектами.
Певно це рішення і було промахом для Warner Bros; адже кіновсесвіту DC, задавав руху фільм Снайдера -"Людина зі сталі", в якому були від сили півтори комічні сцени. Відон також добавив "польську сімю" щоб показати ... а що саме показати? Що інфернальні парадемони не можуть захопити квартиру одної сімї? Чи для недолугої комічної сцени з їх порятунком Флешом та Суперменом?
Після прем'єри фільму Відона, фанати коміксів та фільмів писали петиції, викладали тисячі постів з хештегами #ReleaseSnyderCut, а сам Снайдер всіляко підбурював їх розкадровками та повноцінними кадрами свого фільму. Раніше, така бурна реакція фанатів змогла змусити студію Paramount, переробити не канонічного їжака Соніка в кіно. В тенденції розвитку стрімінгових платформ, HBО Max вирішили спробувати задовольнити прохання фанатів та надати нового шансу для ”Ліги Справедливості.”
Глава II "Тіж герої тільки в профіль"
Що ж змінилось в режисерській версії фільму? Персонажі в версії Снайдера дійсно стали вагоміші, хоч такі представлення героїв і є клішованими для Team up фільму, проте їх відсутність у фільмі Відона аж ніяк не виправдана. Степовий Вовк отримав призначення, загладити провину перед своїм господарем, він не відкриває свої карти вже не перших хвилинах фільму, в його силу та мотивацію тепер дійсно можна вірити. У Флеша розширились стосунки з батьком, та наявна хоч натягнута, але все таки сцена представлення здібностей нового персонажа в кіно-сагі. До речі, Флеш за коміксами має виразне відчуття гумору, що у фільмі Снайдера збалансовано, і герой жартує в тему.
Найбільш доповненою стала історія Кіборга. Складні стосунки з батьком, трагічна смерть матері та фактична втрата не тільки свого тіла, а і своєї сутності - це те через що повинен був пройти Віктор ще в 2017 році. Але не все так добре з персонажами в Снайдеркаті, адже Лоіс Лейн крім смути за загиблим Кларком так нічого більше і не проявить у фільмі. Також зайвим став Марсіанський мисливець, адже його присутність в картині обумовлена лише кліфхенгером для неможливого продовження "канонічного" шляху розвитку кіно-всесвіту.
Основна проблема персонажів саме для Снайдера- надмірна пафосність та героїзм в кожній репліці персонажів чи в їх діях. Але чи не такими повинні бути супергерої ? Такими за стилем були як і "300 спартанців" так і адаптація графічного роману Алана Мура “Хранителі”. Хронометраж картини розтягнутий по причині спроби вмістити одразу 3 оріджини нових персонажів в контексті глобальної битви за Землю. Із цієї натягнутості вийшли епічні батальні сцени фільму, які завжди були прерогативою режисерського стилю Зака Снайдера, так і надмірні фрагменти експозиції Степового Вовка та Кіборга ( історію останнього елементами тричі повторюється протягом усього фільму). Майже всі сцени в режисерській версії були зняті режисером в 2017 році, окрім нового варіанту ведіння Бетмана, в якому режисер дав змогу реабілітуватись Джареду Летто в новому образі Джокера. Сумнівний факт що Джокер зміг би нанести собі театральний грим під час апокаліпсису, проте цей образ сильніше розкриває одного з головних опонентів Бетмана. Кал-Ел у версії Снайдера тепер хоч і став ще більш схожий на всемогутнього месію, але на відміну від версії Відона , інші герої не такі безпомічні перед Степовим вовком і його смерть з доволі жорстокою сценою краще відображає задум автора, ніж трюк зі “старахом” та парадемонами.
Глава III "Щось моторошне"
Нова версія разюче відрізняється своїми візуальними рішеннями. Зміна формату кадру із здавалось потрібного для епічного розмаху подій широкого 16:9, на квадратний 4:3. Ця зміна формату обумовлена насамперед тим що режисер в 2017 році ціливсь на IMAX кінотеатри, тому картина й вийшла в тому форматі кадру в якому він і планував. Але 4:3 пов'язаний не тільки з IMAX, але із деякою тенденцією переходу кінематографу до його витоків ( існує також монохромна версія Снайдеркату, яка нагадує епічну сагу німецького експресіонізму про Нібелунгів- Фріца Ланга.) Як не дивно оригінальний формат кадру, надає нам більше інформації в кадрі, ніж широкий формат який під час редакції фільму Джосом Відоном ростягували до 16:9.
Змінилось кольорове рішення фільму - зник кислотний фільтр Джоса Відона та повернулись сутінки та улюблений Снайдером помаранчевий колір. Взагалі ця картина містить надмірний концентрат візуальних прийомів Зака Снайдера- кроваві бойові сцени, помаранчеві відтінки в них, та звичайно рапідна зйомка. Чи варто було розтягувати тривалість до 4 годин? З одного боку ці події можно було умістити хоча б в 3 години хронометражу, але з іншого це той варіант картини якого хотів сам режисер. Нова версіє має розширену та грандіозну сцену битви альянсу людей, атлантійців та амазонок проти Дарксайда та його демонічних загарбників. Сама сцена схожа на фінальні битви спартанців Снайдера, але весь епічний шарм знижує та ж сама проблема спецефектів та низькоякісний CGI деяких героїв картини і самого Дарксайда. Його пафосна поява руйнується його зовнішністю, через це сцена виглядає ніби ролик з відеогри. Не можливо також вірити гіперболізованим та несправжнім м'язам молодого Зевса, очевидно намальованій відірваній руці одного з стражів Зелених ліхтарів.
Проте новий вигляд Степового Вовка дійсно вражає, адже у версії Відона, він сприяв враження звичайного антропоморфного звіра в обладунках, але в Снайдера його обладунки набули нової інфернально-космічної форми. Проблема з надмірним використанням візуальних ефектів притаманна майже всім фільмам DC- намальований Арес у фіналі Диво-жінки один з серйозних недоліків фільму, що на жаль, перейшов і до сіквелу. Звичайно, режисер не міг обійтись без цитат у своєму фільмі. Як і в “Бетмані проти Супермена” де картина Лекса Лютора заснована на ілюстраціях Гюстава Доре, так і в “Лізі справедливості “ є відсил до картини “Люцифер” Франца фон Штука.
Не оминув режисер і на культові стрічки, як наприклад "Зеркало" Тарковського.
Епілог
"Ліга справедливості" від Зака Снайдера це героїчний епос ціль якого задовольнити прохання фанатів коміксів від DC, але як частина кіновсесвіту певно залишиться лише красивим спогадом про те як могла розвиватись історія. Снайдер знову створює лиш візуальну адаптацію коміксів, та знову привносить свої Біблейські цитати, епічні сцени битв під класичну музику та уповільнену зйомку. Якщо вам не подобались його попередні фільми у світі супергероїв, то певно що і "Ліга справедливості" не варта вашої уваги.
Але чи вартий цей фільм старань фанатів? - Певно, що так. Реліз Снайдеркату, це в більшій мірі нове явище для кіногалузі, що показує як цільова аудиторія фільму може впливати на великих босів студії. Впевнено можна сказати про фільм тільки те що він дійсно кращий ніж монстр "франкенштейна", а точніше студії Warner Bros. та Джоса Відена.
Вхід по QR (для ТВ)