Рецензія №188

Історія чорношкірого населення в США - тема не однозначна, і складна!
В американській культурі зараз популярно розповідати про трагічну долю чорних, але, чи важливо зберігати певні рамки у висвітленні питань моральної справедливості,першопричин трагедії, і кілька столітньої дискримінації?
Так, безперечно, дана тема повинна мати місце, але, висвітлення повинно відбуватися виключно в рамках історичного контексту реальних подій, як показано у фільмах - "Амістад", чи "12 років рабства", а не просто прив'язувати сюжет до епохи, і робити кривавий треш на зразок - "Джанго вільний", позаяк подібний підхід здатен розпалити бурю ненависті і жорстокості - з обох сторін
До прикладу, я вважаю, що ми - українці, маємо повне моральне право на пам'ять про трагедію, і геноцид нашого народу з боку московського мордора, і в меншій мірі - Польщі, які століттями знищували наш народ!
Тому, ми - українці, впевнено можемо вказати чужоземним поневолювачам на їхнє місце, і давати справедливий опір, враховуючи події з захопленням територій, і війною, яка триває по-сьогоднішній день
У них - в США, все інакше, позаяк - чорношкірі, вже кілька століть являються невід'ємною частиною американського народу, і повноправними спадкоємцями землі, тому, ненависть - в їхньому випадку, повинна носити дуже обережний характер, щоб не спровокувати загальнонаціонального конфлікту, і чергової громадянської війни
Драматург Август Вілсон, за п'єсою якого знятий фільм, показує не тільки вплив білих людей на суспільство чорних, але й досліджує психологію поведінки чорношкірих, і не боїться демонструвати їхні вади, осудом, і моральною відповідальністю - на прикладі головних героїв своїх історій
На відміну від фільму "Паркани", ще однієї екранізації Вілсона, який реалізований Дензелом Вашингтоном, в якому правильно розставлені акценти стосовно відповідальності сторін конфлікту, даний фільм злегка спотворює тематику, перетворюючись у не прямий маніфест звинувачення білих, і оправдання чорних, без чіткого акценту на негативних вчинках, і моральній відповідальності головних героїв даної історії
Щодо самого виконання, то Віола Девіс - фантастично перевтілилася в Ма, а Чадвік Боузмен - в смертельній агонії зіграв свою кращу роль!
Гадаю, що саме сильні акторські роботи роблять даний фільм по-справжньому цінним, тому, що все інше - претензійне суб'єктивне бачення!